Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0507U000598, Докторська дисертація На здобуття д.мед.н. Дата захисту 28-09-2007 Статус Запланована Назва роботи Клініко-гемодинамічні, патогенетичні механізми розвитку післяінфарктної дисфункції лівого шлуночка та можливості її фармакологічної корекції. Здобувач Князькова Ірина Іванівна, Керівник Біловол Олександр Миколайович Опонент Коркушко Олег Васильович Опонент Волков Володимир Іванович Опонент Візір Вадим Анатолійович Опис Об'єкт дослідження: гострий інфаркт міокарда (ГІМ). Мета дослідження: розробити методи прогнозування розви-тку серцевої недостатності і диференціальні підходи до її лі-кування на підставі вивчення клініко-патогенетичних харак-теристик ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на ГІМ при тривалому спостереженні. Методи дослідження: ретроспективний аналіз історій хворо-би пацієнтів, об’єктивне обстеження та клінічне спостере-ження за хворими, серійна електрокардіограма, двомірна ехо-кардіографія, доплерехокардіографія, лабораторні й біохіміч-ні, радіоімунологічні, імуноферментні дослідження, матема-тичні та статистичні методи обробки отриманих результатів. Теоретичні і практичні результати: показано, що для більш повної оцінки порушень функції міокарда ЛШ у хворих на ГІМ з ознаками гострої лівошлунковочкової недостатності (ГЛШН) є необхідним дослідження параметрів, що характе-ризують як систолічну, так і діастолічну функцію.. Проведен-ня стрес-ехокардіографії з малими дозами добутаміну хворим на інфаркт міокарда (ІМ) наприкінці госпітального періоду дозволяє підвищити якість діагностики функціонального ста-ну і резервних можливостей серцево-судинної системи, оці-нити прогноз і планувати тактику подальшого ведення паціє-нтів. Показано, що відсутність в інфарктній зоні частково життєздатного міокарда може розглядатися як несприятливий прогностичний критерій і є підставою для більш активної ме-дикаментозної терапії у цих хворих. Визначення частково життєздатного міокарда дозволяє прогнозувати ефективність медикаментозної терапії і відбирати кандидатів для кардіохі-рургічного втручання. Дослідження плазмових рівнів перед-сердного натійуретичного пептиду і мозкового натійуретич-ного пептиду на 5-7 добу та ендотеліну-1 на 27-30-ту добу ІМ надає додаткову інформацію для оцінки тяжкості порушень функції міокарда ЛШ і прогнозу захворювання. Новизна: показано, що виявлення ознак раннього ремоде-лювання ЛШ у пацієнтів з неускладненим перебігом ІМ від-биває формування хронічної серцевої недостатності надалі. Виявленоособливості післяінфарктного ремоделювання міо-карда, зміни систолічної і діастолічної функцій ЛШ, а також вегетативної регуляції серцевого ритму залежно від наявності лівошлуночкової недостатності в гострому періоді ІМ при тривалому спостереженні. Уперше вивчено особливості по-рушень систолічної і діастолічної функцій ЛШ у ранній тер-мін ГІМ, ускладненого ГЛШН, і їхній зв'язок з розвитком різ-них ускладнень. Виявлено, що у хворих на ГІМ з ознаками ГЛШН часто виявляються порушення діастолічної функції ЛШ за рестриктивним типом, що асоціюється з несприятли-вим прогнозом, незалежно від наявності систолічної дисфун-кції. Вивчено можливості застосування стрес-ехокардіографії з малими дозами добутаміну для вивчення впливу частково життєздатного міокарда в інфарктній зоні на клінічний перебіг захворювання, показники центральної гемодинаміки, скоротність ЛШ. Уперше в Україні виявлено взаємозв'язок між гібернованим міокардом, станом його скорочувальної функції і процесами післяінфарктного ремоделювання. Ступінь упровадження: результати дисертаційної роботи впроваджено в лікувальну практику клінічних відділень ДУ „Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України”, відділення реабілітації міської клінічної лікарні № 28 м. Харкова, кар-діологічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні, кардіологічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні, терапевтичного відділення Івано-Франківської облас-ної клінічної лікарні, кардіологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні, терапевтичного відділення Черка-ської обласної клінічної лікарні, кардіологічного відділення Кримського республіканського кардіологічного диспансеру, терапевтичного відділення Кіровоградської обласної клініч-ної лікарні, терапевтичного відділення Миколаївської облас-ної клінічної лікарні, терапевтичного відділення Херсонської обласної клінічної лікарні, терапевтичного відділення Лозів-ської міської клінічної лікарні, про що свідчать відповідні ак-ти впровадження результатів дисертаційної роботи. Сфера використання: медицина, кардіологія. Дата реєстрації 2007-09-28 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити