Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0508U000090, Докторська дисертація На здобуття д.мед.н. Дата захисту 11-01-2008 Статус Запланована Назва роботи Патогенетичні підходи до вибору раціональної фармакотерапії хронічної серцевої недостатності із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. Здобувач Ушкварок Лілія Борисівна, Керівник Бабак Олег Якович Опонент Кравчун Павло Григорович Опонент Курята Олександр Вікторович Опонент Яблучанський Микола Іванович Опис Об'єкт дослідження: ХСН із збереженою систолічною фун-кцією лівого шлуночка Мета дослідження: розробити терапевтичні режими і систе-му індивідуального прогнозування їх ефективності у хворих на хронічну серцеву недостатність із збереженою систоліч-ною функцією лівого шлуночка на основі визначення особли-востей активації ренін-ангіотензин-альдостеронової і симпа-то-адреналової систем, імунного запалення та процесу апоп-тозу, порушень ендотеліальної функції в залежності від сту-пеню збереження систолічної функції лівого шлуночка. Методи дослідження: клінічні, біохімічні, інструментальні (ехокардіоскопія, доплерехокардіоскопія, проба с реактивною гіперемією), морфо-функціональні, статистичні. Теоретичні і практичні результати: практичне значення роботи полягає в розробці диференційованої терапії ХСН із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка в під-групах хворих з ФВ?50% і ФВ=41-49% на основі визначення ролі активації різних гомеостатичних систем організму в па-тогенетичних процесах формування та прогресування ХСН. Результати дослідження підкреслюють, що у виборі терапев-тичних режимів ХСН важливо враховувати як стан гомеоста-тичних систем організму хворих, так і ФВ ЛШ. Важливого практичного значення набувають розроблені критерії розвит-ку та прогресування ХСН. Так, фармакологічна корекція, на-правлена на «критерії розвитку ХСН», у хворих на ХСН із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка вплива-тиме на перехід хворих в більш важкий функціональний клас (ФК) ХСН, а її застосування на початкових етапах розвитку гіпертонічної хвороби та ІХС може уповільнити розвиток ХСН. Доведено, що моніторування показників активації про-цесу апоптозу у хворих на ХСН із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка можливо використовувати як ран-ні маркери зниження систолічної функції ЛШ і прогресування ремоделювання ЛШ. Використовування розробленого алго-ритму диференційованого вибору найефективнішого режиму терапії хворих на ХСН із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, засноване на обліку ступеня відхилення по-казників гомеостазу від контрольних значень, дозволить під-вищити ефективність лікування хворих на ХСН із збереже-ною систолічною функцією лівого шлуночка на 25%. Прове-дене дослідження вносить вклад в розробку основних підхо-дів до терапії ХСН із збереженою систолічною функцією лі-вого шлуночка. Новизна: уперше показані відмінності в активації таких нейрогуморальних систем, як САС (норадреналін, адреналін), РААС (ангіотензин II, альдостерон), системи протеиназ і їх інгібіторів, в порушенні ендотеліальної функції (ендо-телін-1, тромбоксан В2, цГМФ, 6-кето ПГФ 1?), актива-ції цитокінів (ФНП-?, ІЛ-1?, ІЛ-4, ІЛ-6) та чинників апоптозу (р53, sCD95) у хворих на ХСН залежно від ступеня збереження систолічної функції ЛШ в групах хворих з ФВ=41-49% і з ФВ?50%. Упе-рше відзначено, що предикторами розвитку ХСН із збереже-ною систолічною функцією лівого шлуночка є такі нейрогу-моральні показники як норадреналін, ендотелін-1, ІЛ-1?, ІЛ-4, ІЛ-6, тонін, кальпаїни, інгібітори протеїназ (?-1-ИП, ?-2-МГ). До ведучих предикторів прогресування та ісходів ХСН були віднесені р53 і sCD95. Уперше виявлено, що відмітною особ-ливістю патофізіологічних процесів при ХСН з ФВ=41-49% порівняно з ХСН з ФВ?50% є активація процесів апоптозу і РААС і їх взаємообумовлене посилювання цих процесів. Ступінь упровадження: результати дисертаційної роботи впроваджено в лікувальну практику клінічних відділень ДУ «Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України», (м. Хар-ків), лікувальних установ Харківської, Вінницької, Дніпропе-тровської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Херсонської, Черні-гівської областей України, про що свідчать відповідні 28 ак-тів впровадження. Видано методичні рекомендації з грифом МОЗ України: «Лікування артеріальної гіпертензії і профілак-тика її ускладнень в терапевтичній практиці: дані доказової медицини» (2006), «Хронічна серцева недостатність у прак-тиці сімейного лікаря: місце антагоністів ангіотензину II» (2006). Сфера використання: медицина, кардіологія. Дата реєстрації 2008-01-11 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити