Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0508U000391, Докторська дисертація На здобуття д.мед.н. Дата захисту 23-05-2008 Статус Запланована Назва роботи Патогенетичні та клінічні аспекти поєднаних захворювань бронхолегеневої і травної систем у молодому віці. Здобувач Шкляр Сергій Петрович, Керівник Біловол Олександр Миколайович Опонент Пасієшвілі Людмила Михайлівна Опонент Чухрієнко Неоніла Дмитрівна Опонент Майкова Тетяна Володимирівна Опис Об'єкт дослідження: хронічні захворювання легенів поєднані з хронічними захворюваннями шлунково – кишкового тракту у осіб молодого віку. Мета дослідження: розробити патогенетично обґрунтовану систему клінічного моніторингу та ранньої діагностики клінічних варіантів поєднаної патології травної та бронхолегеневої систем і визначити шляхи до підвищення ефективності лікувально - профілактичних заходів на підґрунті вивчення імунометаболічного континууму у хворих молодого віку. Методи дослідження: клініко – популяційний, клініко – анамнестичний, клініко – функціональні: біохімічні, біофізичні, імунологічні, морфологічні; клініко – аналітичні, клініко – інформаційні, статистичні. Практичне значення отриманих результатів: Дослідження мають теоретичне і практичне значення у галузі клінічної медицини: внутрішніх хвороб, пульмонології, гастроентерології, сімейній медицині. Цінність дослідження полягає у реалізації системного підходу до удосконалення діагностики та лікування хворих молодого віку з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту та бро-нхолегеневої системи в умовах їх поєднання на підставі використання діагностичної цінності спільних факторів ризику та визначення інтеґративних патогенетичних механізмів формування та розвитку патології. Обґрунтовано систему стратифікації ризику, ранньої діагностики та профілактики поєднаних хронічних захворювань у молодому віці. Розроблено стандартизовану методику індивідуальної та популяційної оцінки високого ризику і систему клінічного моніторингу. Визначені клініко – метаболічні критерії та складено клініко – функціональну класифікацію реакцій на рівні окремих підсистем окислювального гомеостазу. Ви-ведені формули розладів та „мішені” дії антиоксидантних за-собів у хворих на хронічні захворювання шлунково – кишко-вого тракту та легенів. Визначені критерії та складено клініко – функціональну класифікацію захисно / пристосувальних ре-акцій системи імунного захисту, обґрунтовано виведення фо-рмули функціонування імунної системи та її розладів, а також „мішені” дляімунокорегуючої терапії у хворих молодого ві-ку. Опрацьовано систему діагностичних та прогностичних ал-горитмів щодо оцінки ризику та синдромологічної оцінки тя-жкості клінічного перебігу поєднаних захворювань у моло-дому віці. Результати дослідження обґрунтовують спрямова-ність впливу на популяційному, сімейному та індивідуально-му рівні та структуру програм первинної і вторинної профіла-ктики у молодому віці. Важливими для практичного викорис-тання є опрацьовані нові способи оцінки профілактичного потенціалу здоров’я, створення класифікації морфофункціо-нального стану та тяжкості порушень моторноевакуаторної функції шлунка, клініко – метаболічної класифікації компен-саторних реакцій та оцінки тяжкості психосоматичних розла-дів, а також способи оцінки ефективності профілактики. Наукова новизна отриманих результатів: Новизна результатів дослідження полягає у теоретичному уза-гальненні та вирішенні наукової проблеми – визначення спіль-них механізмів розвитку захворювань травної та бронхолегене-вої систем, участьімунометаболічного континууму, що дає можливість диференційовано керувати лікувально – профілак-тичними заходами із використанням запропонованої системи клінічного моніторингу. Дістала подальшого розвитку концеп-ція інтеґративності патогенетичних механізмів поєднаних за-хворювань, поряд з чим, доведена значущість метаболічної ін-дивідуальності хворих. Виявлені клініко – метаболічні варіанти та виведені формули стану і розладів окислювального гомео-стазу, що дозволило обґрунтувати напрямки антиоксидантної терапії і алгоритми оцінки її ефективності. Уперше на підґрунті поглибленого вивчення коморбідного фону одержані дані щодо прогностичного значення спільних для хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту та легенів чинників ризику та на цій основі, удосконалено діагностику захворювань в умовах їх поєднання. З позицій органосистематики досліджено взаємо-зв’язок між конституційними особливостями хворих та мор-фологічними і функціональними показниками шлунка. Визна-чено особливості формування психосоматичного стану при по-єднаній патології, обґрунтовано клінічні алгоритми і систему оцінки тяжкості та диференційної діагностики найбільш по-ширених форм психосоматичних розладів при поєднаній па-тології. Уперше доведено, що в патогенезі поєднаної патоло-гії визначальну роль має не тільки стан ферментативного ла-нцюга антиоксидантного захисту, а й рівень окисної модифі-кації білків та біоенергетики клітин. Обґрунтовано класифі-кацію метаболічних реакцій, їх клінічні еквіваленти та напря-мки корекції при поєднаних захворюваннях у молодому віці. Доведено, що у разі поєднаного перебігу хронічних захворю-вань травної та бронхолегеневої систем імунна система хара-ктеризується не накопичувальним, а функціонально – домі-нантним характером змін на рівні клітинної та гуморальної ланок; виявлені особливості імунного захисту та обґрунтова-на діагностика компенсаторних реакцій і клініко – імунних варіантів розладів та напрямки їх корекції. Новою є обґрунто-вана, концептуальна модель прогнозування ризику, удоскона-лення діагностики та принципів патогенетичної корекції ме-таболічних змін у хворих з поєднаними хронічними захворю-ваннями, застосування якої можливе при інших клінічних ва-ріантах поєднання. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджені на різних рівнях медичної допомоги, зокрема у лікувально – діагностичний процес Харківської, Дніпропетровської, Полтавської обласних клінічних лікарень, клінічного відділу Інституту гігієни праці та професійних захворювань, Інституту терапії ім. Л.Т.Малої АМН України, а також у навчальний процес кафедр лікувального та профілактичного профілю Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Харківського національного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Дніп-ропетровської державної медичної академії МОЗ України та БКЛ №17 м. Харкова. Результати дослідження є методологічною основою виконан-ня пріоритетної прикладної наукової теми «Обґрунтування та впровадження системи регіонального моніторингу здоров’я дітей та підлітків в умовах реформування первинної медико – санітарної допомоги населенню України», що виконується як державне замовлення МОЗ України. На рівні первинної медико-санітарної допомоги: у лікувально - діагностичний процес для використання в скрінінгових обстеженнях організованих контингентів осіб молодого віку опрацьовані алгоритми оцінки ризику хронічних захворювань, якими враховується комплекс несприятливих екзо- та ендогенних чинників, клініко – анамнестичного обстеження з метою ранньої діагностики поєднаної патології. На другому рівні медичної допомоги: для включення до лікувально – діагностичних стандартів обґрунтовані удосконалені методи клінічного та інструментального обстеження хворих молодого віку: спосіб діагностики морфотипу шлунка людини, спосіб оцінки тяжкості порушень моторноевакуаторної функції шлунку, спосіб діагностики та оцінки тяжкості психосоматичних розладів. При індивідуалізації лікувальної тактики щодо застосування антиоксидантних та імунокорегуючих засобів в системі комплексного лікування хворих зпоєднаними захворюваннями слід враховувати стан імунометаболічного континууму за параметрами метаболічного профілю, а також типи компенсаторних реакцій окислювального гомеостазу та системи імунного захисту. На рівні спеціалізованої медичної допомоги: застосування клінічної класифікації метаболічних реакцій системи окислювального гомеостазу та імунного захисту для діагностики стану та патогенетично обґрунтованої корекції змінених функцій цих систем у хворих молодого віку. З метою індивідуалізації та забезпечення фармакотерапевтичного впливу і виключення поліпрагмазії у лікувальній тактиці слід враховувати „мішені” антиоксидантного та імунокорегуючого впливу. Сфера (галузь) використання: медицина: профілактична та клінічна, терапія, гастроентерологія, пульмонологія. Дата реєстрації 2008-05-23 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити