Search academic texts

Information × Registration Number 0509U000763, Doctoral dissertation Status д.мед.н. Date 20-11-2009 popup.evolution o Title Factors of cardiovascular risk, metabolic and immunoinflammation markers in women with arterial hypertension. Author Pytetska Natalya Ivanivna, popup.head Bilovol Oleksandr Mykolajovych popup.opponent Багрій Андрій Едуардович popup.opponent Березняков Ігор Геннадійович popup.opponent Рудик Юрій Степанович Description Об'єкт дослідження: гіпертонічна хвороба у жінок. Мета дослідження: оптимізація діагностики та лікування ГХ у жінок на підставі визначення факторів кардіоваскулярного ризику, оцінки порушень метаболічних показників та активності неспецифічного запалення. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, статичні. Теоретичні і практичні результати: проведені дослідження дозволяють розширити існуючі уявлення щодо гендерних особливостей діагностики та клінічного перебігу ГХ. Встановлені вікові та гендерні особливості поширеності факторів кардіоваскулярного ризику у жінок, хворих на ГХ, необхідно використовувати в практичній охороні здоров'я при створенні гендерних профілактичних програм. Визначення антропометричних показників з розрахунком ІМТ та ІТС дозволяє довести провідну роль загального ожиріння та проміжного ТРЖТ у жінок та надлишкової маси тіла й андроїдного ТРЖТ у чоловіків у прогресуванні ГХ та виникненні супутньої ІХС, що сприяє визначенню прогнозу захворювання. У роботі доведено доцільність визначення показників вуглеводного та ліпідного обміну, регуляторних чинників імунозапалення в якості прогностичних маркерів атерогенезу, прогресування МС, формування певного типу ремоделювання лівого шлуночка у жінок, хворих на ГХ, незалежно від віку та ступеня АГ. Виявлення антропометричних і метаболічних порушень та дисбалансу регуляторних показників імунозапалення у жінок, хворих на ГХ, що перебувають у періоді постменопаузи, дозволило запропонувати патогенетично обгрунтовані схеми лікування цієї категорії хворих. Отримані результати можуть бути використані лікарями закладів практичної охорони здоров'я з метою покращення діагностики та лікування ГХ у жінок. Застосування результатів дослідження в навчальному процесі вищих медичних навчальних закладів має практичне значення для підготовки майбутніх терапевтів, кардіологів та лікарів загальної практики - сімейної медицини. Новизна: Уперше проведено комплексне дослідження факторів кардіоваскулярного ризику, антропометричних показників, показників вуглеводного і ліпідного обміну та активності регуляторних чинників імунозапалення (ФНП-?, ІЛ-6, ІЛ-4 та СРБ) у жінок, хворих на ГХ. Уперше виявлено вікові та гендерні особливості поширеності факторів кардіоваскулярного ризику у жінок, хворих на ГХ. Показано, що реалізація механізмів спадкового характеру у виникненні й прогресуванні захворювання в значній мірі опосередкована соціальними факторами та факторами навколишнього середовища, серед яких важливе значення мають гіподинамія, психо-емоційні навантаження, надлишкове споживання повареної солі, паління, вживання спиртних напоїв. Встановлено залежність антропометричних показників (ОТ, ОС, ІМТ та ІТС) від статі та рівня АТ: підвищення рівня АТ у жінок асоціюється з ожирінням та проміжним типом розподілу жирової тканини (ТРЖТ), у чоловіків - з надлишковою масою тіла та андроїдним ТРЖТ. Для практично здорових пацієнток були характерні нормальна маса тіла та гіноїдний ТРЖТ. Показано, що антропометричні розлади (збільшення ОТ, ІМТ, ІТС) у хворих на ГХ супроводжуються формуванням прогностично несприятливих моделей гіпертензивного серця: концентричної гіпертрофії лівого шлуночка (КГЛШ) у жінок та ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка (ЕГЛШ) у чоловіків. Виявлено гендерні відмінності взаємозв'язку між віком, масою тіла та показниками вуглеводного обміну у хворих на ГХ: у жінок значущі порушення вуглеводного обміну виникають у більш пізньому віці, і виражені вони значно слабше, ніж у чоловіків (найбільш інсулінорезистентними є чоловіки від 40 до 49 років, достовірне зниження чутливості тканин до інсуліну у жінок спостерігається після 50 років). Концентрація базального інсуліну і значення індексу НОМА у жінок, хворих на ГХ, достовірно підвищується лише при наявності ожиріння, тоді як у чоловіків - вже при наявності надлишкової маси тіла, а розвиток ожиріння сприяє достовірному прогресуванню інсулінорезистентності. У жінок, хворих на ГХ, встановлено асоціацію між найвищим рівнем ТГ, максимальним значенням КА, найнижчим рівнем ХСЛПВЩ та ожирінням. Продемонстровано прогностичне значення активності регуляторних чинників неспецифічного запалення в атерогенезі жінок, хворих на ГХ. Виявлено, що розвиток супутньої ІХС супроводжується достовірним збільшенням концентрації СРБ та зниженням рівня ІЛ-4. Встановлено, що у жінок, хворих на ГХ, менопауза сприяє прогресуванню загального ожиріння, формуванню андроїдного ТРЖТ, тенденції до погіршення показників вуглеводного та ліпідного обміну, а також вираженому дисбалансу регуляторних чинників імунозапалення. Уперше обгрунтовано патогенетичне використання комбінацій антигіпертензивних препаратів (іАПФ з діуретиком та іАПФ з агоністом імідазолінових рецепторів) у жінок, хворих на ГХ, на тлі вікових гормональних та метаболічних порушень. Наукова новизна роботи підтверджується 2 Деклараційними патентами України на корисну модель. Ступінь впровадження: Результати дослідження впроваджено в практичну роботу лікувальних закладів м. Харкова та області: міської клінічної лікарні №11 та №13 м. Харкова, науково-практичного медичного центру "СМЧ" м. Харкова, науково-практичного центру акушерства, гінекології і трансплантології м. Харкова, Чугуївської, Куп'янської та Ізюмської центральних районних лікарень, а також багатопрофільної клінічної лікарні №4 м. Дніпропетровська. Сфера використання: медицина, кардіологія. Registration Date 2009-11-20 popup.nrat_date 2020-04-04 Close