Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0510U000892, Докторська дисертація На здобуття д.мед.н. Дата захисту 09-09-2010 Статус Запланована Назва роботи Клініко-патогенетичні підходи до діагностики, лікування і профілактики перименопаузальних порушень. Здобувач Щербіна Ірина Миколаївна, Керівник Грищенко Валентин Іванович Опонент Громова Антоніна Макарівна Опонент Маркін Леонід Борисович Опонент Чайка Володимир Кирилович Опис Роботу присвячено визначенню особливостей патогенезу перименопаузальних порушень з урахуванням імунних, нейроендокринних, обмінних, генетичних, морфологічних змін й розробці науково-обґрунтованих підходів до ранньої комплексної діагностики й диференційованої лікувальної тактики, спрямованої на поліпшення якості життя жінки. Обстежено 315 жінок з різними формами перименопаузальних порушень. Розроблено шкалу оцінки тяжкості клінічних проявів перименопаузи. Доведено, що перименопаузальні порушення виникають на тлі зниження загальної реактивності організму, розладів механізмів клітинної й гуморальної імунорегуляції, що зумовлено дисфункцією імунної системи. За нейровегетативних і психоемоційних розладів у 5,1-7,3 рази підвищується рівень прозапальних цитокінів. Урогенітальні порушення перебігають на тлі зниження антимікробного імунітету й порушень у системі фагоцитозу. Метаболічний синдром асоційовано з дисфункцією тимуса й активною продукцією оваріальних аутоантитіл. Розвиток порушень опорно-рухової системи поєднано з ослабленням гормональної та імунної функції тимуса, активацією розчинних молекул адгезії, появою аутоантитів до колагену й еластину, посиленням продукції прозапальних цитокінів, що ускладнює дегенеративно-деструктивні процеси в кістці. Порушення обміну речовин, які найбільш виражені при метаболічному синдромі, проявляються підвищенням ХС ЛПНЩ, тригліцеридів, загального холестерину й лептину. Перименопаузальні ускладнення супроводжуються порушеннями продукції моноамінів і мелатоніну, що свідчить про стійку серотонін-дофамінергічну дисфункцію й дезорганізацією в системі імунорегуляції. Також спостерігається активація процесів ПОЛ на тлі зниження активності антиоксидантної системи. Визначено, що патологічний перебіг перименопаузи і його клінічні варіанти мають генетичну схильність. Розроблений алгоритм диференційованого лікування перименопаузальних порушень з урахуванням їх патогенетичних особливостей і включенням у лікувальний комплекс імунокоректорів приводить до більше раннього і стабільного клінічного ефекту порівняно із традиційною терапією. Інтегральний показник якості життя на тлі запропонованої комплексної диференційованої терапії в пацієнток з нейровегетативними і психоемоційними порушеннями на 20,0% перевищує показники, отримані після традиційного лікування; з урогенітальними порушеннями - на 32,8%; з метаболічними порушеннями - на 29,9%; при опорно-рухових порушеннях - на 31,7%, що відповідає покращенню показників як фізичного, так і психологічного компонентів здоров'я. Дата реєстрації 2010-09-09 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити