Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0513U000190, Докторська дисертація На здобуття д.геол.н. Дата захисту 27-02-2013 Статус Запланована Назва роботи Петрологія молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів Українського щита Здобувач Сьомка Володимир Олексійович, Керівник Нечаєв Сергій Валентинович Опонент Галецький Леонід Станіславович Опонент IШеремет Євген Михайлович Опонент Ярощук Марина Олексіївна Опис Дисертація присвячена вирішенню актуальних проблем петрології молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів УЩ. Вперше для докембрію УЩ виділено мінеральні фації шеєлітоносних скарнів та доведено продуктивність певних типів скарнів на вольфрамове зруденіння. Показано, що рудоносні скарни належать до апомагнезіальних вапнистих та вапнистих інфільтраційних різновидів. Згідно з результатами дослідження, шеєлітова мінералізація у скарнах утворилася в процесах кварц-польовошпатового метасоматозу та кислотного вилуговування (актинолітизації, флюоритизації і окварцювання) первинно безрудних скарнів. Показано широке розповсюдження грейзенів з вольфраміт-каситеритовим зруденінням. Цей тип зруденіння був відомий тільки у Волинському мегаблоці і вперше виявлений нами у Криворізько-Кременчуцькій шовній зоні. Це значно розширює перспективність цього типу зруденіння в докембрії УЩ. З'ясовано, що виділені автором протерозойські мінеральні фації грейзенів та асоціації рудних мінералів подібні до таких у фанерозойських олов'яно-вольфрамових родовищах, в яких зосереджені головні ресурси цих металів. З'ясовано, що в докембрії УЩ молібденіт-грейзеновий генетичний тип є широко розповсюдженим в докембрійських комплексах УЩ і перспективним для пошуку родовищ молібдену. Про це свідчить наявність низки недооцінених родовищ у Волинському та Середньопридніпровському мегаблоках. Виявлено, що мінеральний склад і петрографічні особливості молібденітоносних грейзенів повністю залежать від речовинного складу вміщуючих порід, по яких вони розвиваються. Вперше для УЩ виявлено значне поширення метасоматитів з рідкісноземельно-молібден-уран-торієвим типом зруденіння, відомого раніше тільки в Інгульському мегаблоці. Про це свідчать перші знахідки проявів цього типу зруденіння у Волинському (Безіменний рудопрояв) та Приазовському (Дібровське родовище) мегаблоках. Доведено, що спільною рисою цих родовищ і рудопроявів є просторовий їх зв'язок з апліт-пегматоїдними гранітами зон палеопротерозойської та мезоархейської тектоно-магматичної активізації. Це зруденіння має штокверковий характер багатих руд, представлених мінералами U, Th, Zr, Mo, Bi. Визначено типоморфні особливості мінералів-індикаторів молібденового і вольфрамового зруденіння - шеєліту, вольфраміту та молібденту. Вперше в навколоскарнових породах знайдено і досліджено вольфрамовмісний рутил і сфен, які є індикаторами шеєлітового зруденіння в скарнах. Показано, що склад елементів-домішок в шеєлітах залежить від речовинного складу вміщуючих порід, по яких розвиваються рудоносні скарни. Проведені дослідження політипії молібденітів показали, що політип 3R є найбільш характерним для слабоеродованих молібденових родовищ. Показано, що найбільш високий вміст ренію характерний для молібденітів із грейзенізованих зеленокам'яних порід, які утворились в процесі метаморфізму глибинних порід основного складу (переважно вулканітів). Доведено, що утворення молібдено-вольфрамоносних метасоматитів відбувалось в широкому діапазоні температур - від високотемпературної стадії (скарни, феніти) до середньотемпературної (грейзени, лужні і кремнієво-калієві метасоматити) і низькотемпературної (вторинні кварцити). Процес рудовідкладення відбувавався в умовах відкритої тріщинної тектоніки за температури 200-400 ?С і низькому тиску. Розроблено генетичну класифікацію молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів і встановлено полігенний, поліхронний та регенераційний характер формування Mo-W зруденіння в докембрійських комплексах УЩ. Дата реєстрації 2013-02-27 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити