Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0518U000415, Докторська дисертація На здобуття Доктор педагогічних наук Дата захисту 29-03-2018 Статус Запланована Назва роботи Теорія і практика викладання словесності у вітчизняних навчальних закладах (ХІХ-початок ХХ століття) Здобувач Новаківська Людмила Володимирівна, Кандидат педагогічних наук Керівник Коберник Олесандр Миколайович Консультант Коберник Олесандр Миколайович Опонент Дороніна Тетяна Олексіївна Опонент Радул Ольга Сергіївна Опонент Дічек Наталія Петрівна Опис У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення важливої й актуальної проблеми, що полягає у розкритті й цілісній характеристиці теоретико-практичних основ викладання словесності у вітчизняних навчальних закладах XIX – початку XX століття. У результаті аналізу історіографії проблеми з’ясовано, що сьогодні актуальним і своєчасним стає вивчення історико-педагогічного досвіду викладання словесності. Історіографію проблеми теорії і практики викладання словесності у вітчизняних навчальних закладах у хронологічних межах дослідження окреслено за такими етапами: 1-й етап (ХІХ – початок ХХ століття) – імперська історіографія – праці сучасників у хронологічних межах дослідження; 2-й етап (20-ті – кінець 80-х років ХХ століття) – радянська історіографія; 3-й етап (з початку 90-х років ХХ століття) – сучасна історіографія. Здійснено аналіз джерельної бази дослідження проблеми теорії і практики викладання словесності у вітчизняних навчальних закладах XIX – початку XX століття за такими групами джерел: документальні джерела, масові джерела, підручники та навчально-методичні посібники, додаткові джерела. Розкрито й цілісно охарактеризовано теоретико-практичні засади викладання словесності у вітчизняних навчальних закладах XIX – початку XX століття: охарактеризовано теорію і методику викладання словесності (розвиток підходів до навчання словесності та зміна напряму від лінгвоцентричного до історико-літературного; зародження та розвиток словесності, методики її викладання та апробація кращих здобутків педагогів-словесників). Здійснено аналіз змісту і форм викладання словесності (класні – твори, літературні бесіди, лекції; позакласні – ліричні вечори, літературні вечори, літературно-музичні свята, вистави, концерти, літературні суди, літературні читання, літературні та читацькі бесіди та ін.). У дисертації розкрито теоретико-практичні засади викладання словесності у середніх і вищих закладах освіти (особливості викладання словесності шляхом вивчення програмних освітніх документів крізь призму взаємозв’язків середньої і вищої освіти у трьох основних напрямах – методичному, організаційному і нормативному); проаналізовано науково-методичне забезпечення викладання словесності у досліджуваний період (статутів, програм, навчальних планів, підручників, посібників, хрестоматій, у яких знаходить своє вираження словесність як навчальна дисципліна). Обґрунтовано періодизацію розвитку теорії і практики викладання словесності у вітчизняних навчальних закладах досліджуваного періоду, що охоплює такі етапи: 1-й етап – становлення (перша половина ХІХ століття) – практичний етап розвитку методики викладання словесності; започаткування викладання словесності у середніх і вищих закладах освіти; становлення навчально-методичного забезпечення викладання словесності у вітчизняних навчальних закладах; появи гімназійних та університетських підручників словесності; 2-й етап – реформування (друга половина ХІХ століття) – етап реформ та диспутів щодо методичних пошуків у справі викладання словесності; інституціалізації та нормування курсів словесності у середній та вищій школі; активної підготовки підручників словесності для середньої і вищої школи; 3-й етап – інтенсивного розвитку (початок ХХ століття) – теоретичний етап у розвитку методики викладання словесності; практичне спрямування викладання словесності у середній і вищій школі; розквіт та розвиток психолого-педагогічної спрямованості підручників словесності. Уточнено сутнісні характеристики понять «словесність», «літературна освіта», «словесний концентр», «літературний словесний концентр», «методика викладання словесності (літератури)», «учитель-словесник», «викладання словесності»; «теорія і практика викладання словесності у вітчизняних навчальних закладах XIX – початку XX століття» (феномен, що охоплює: теоретичні засади – особливості розвитку словесності як науки (різні концепції, погляди щодо теорії та історії словесності), навчальної дисципліни та методики її викладання; вимоги до учителя словесності та особливості його підготовки; практичні засади – особливості, зміст, форми та методичне забезпечення викладання словесності в середніх та вищих закладах освіти досліджуваного періоду). Удосконалено і розширено наукові уявлення про внесок педагогів (Ц. Балталон, В. Водовозов, П. Житецький, В. Науменко, В. Острогорський, П. Сакулін, В. Самсонов, В. Стоюнін, Є. Судовщиков, Ф. Сушицький та ін.) у справу становлення та розвитку теорії і практики викладання словесності у вітчизняних навчальних закладах XIX – початку XX століття. Дата реєстрації 2018-03-29 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити