Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0519U000199, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 15-03-2019 Статус Запланована Назва роботи Імунопатогенетичні механізми прогресування пухлинного процесу при увеальній меланомі та їх корекція в процесі органозберігаючого лікування Здобувач Величко Людмила Миколаївна, Кандидат медичних наук Керівник Малецький Анатолій Парфентійович Консультант Малецький Анатолій Парфентійович Опонент Недзвецька Ольга Володимирівна Опонент Панченко Микола Володимирович Опонент Могілевський Сергій Юрійович Опис Об’єкт дослідження  увеальна меланома. Предмет дослідження  рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів, стан протипухлинного імунітету та їх роль в реалізації лікувального ефекту у хворих на увеальну меланому. Ефективність імунотерапії, що включає індуктор інтерферону тилорон, в імунореабілітації хворих на увеальну меланому. Предикторна цінність молекулярних маркерів активації лімфоцитів в прогнозуванні результату органозберігаючого лікування, клітинного типу і проростання увеальної меланоми в шари склери. Характер взаємодії імунокомпетентних клітин з клітинами увеальної меланоми in vitro. Мета дослідження: оптимізувати тактику лікування хворих на увеальну меланому на підставі вивчення патогенетичних молекулярних механізмів прогресування пухлинного процесу, визначити доцільність імунокоригуючої терапії в комплексі органозберігаючого лікування (фотокоагуляція + β-аплікаційна терапія). Методи дослідження: біомікроскопія, поле зору, тонометрія, ультразвукове сканування, метод сумісного культивування імунокомпетентних клітин з клітинами меланоми, гістоморфологічний, імуноцитохімічний, імуноферментний, методи статистичного аналізу. Проведені дослідження показали, що здійснення комбінованої терапії (ксенонова фотокоагуляція + β-аплікаційна терапія) забезпечує підвищення активності рецепторного апарату імунокомпетентних клітин (СD7+, СD38+, СD45+, СD54+, СD95+, СD150+), посилення спеціалізованих функцій лімфоцитів, що беруть участь в специфічній імунній відповіді. В результаті проведених досліджень встановлено можливість прогнозування позитивного результату органозберігаючого лікування (повна, часткова регресія і стабілізація пухлинного зростання) у хворих на увеальну меланому в 70,5 % випадків на основі вивчення рівня експресії молекули міжклітинної адгезії (ICAM-1) СD54+ і молекули апоптозу (FAS) СD95+ на лімфоцитах периферичної крові. Подальші дослідження показали правильність нашої гіпотези про те, що при проростанні меланоми в шари склери відбувається порушення гістогематичних бар'єрів з наступними змінами гомеостазу ока і активацією Т-клітин. Нами показано, що у хворих з інвазією склери рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів (СD7+, СD25+, СD38+, СD45+, СD150+, молекули міжклітинної адгезії (ICAM-1) СD54+ і молекули апоптозу (FAS) СD95+) значущо вищий, в порівнянні з пацієнтами без інвазії. Показана висока прогностична цінність визначення рівня експресії молекули міжклітинної адгезії (ICAM-1) СD54+ і молекули апоптозу (FAS) СD95+ для прогнозування проростання увеальної меланоми в шари склери. Поєднане визначення цих маркерів дозволяє в 76,5 % випадків прогнозувати проростання увеальної меланоми в шари склери. Виявлено можливість прогнозування епітеліоїдного клітинного типу увеальної меланоми в 78,2 % випадків за рівнем експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів СD7+ і СD150+. Проведені нами дослідження по вивченню дії in vitro препарату тилорон на стан експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові у хворих на увеальну меланому, показали значуще збільшення рівня експресії СD7+, СD25+, молекули міжклітинної адгезії (ICAM-1) СD54+ і молекули апоптозу (FAS) СD95+. Включення індуктора інтерферону тилорона в комплекс органозберігаючого лікування (ксенонова фотокоагуляція + β-аплікаційна терапія) дозволило значущо збільшити рівень експресії молекули міжклітинної адгезії (ICAM-1) СD54+, тоді як в контрольній групі значущого збільшення рівня експресії цієї молекули не відмічено. Розроблена нами методика вивчення зміни молекулярного профілю лімфоцитів під впливом різних імунотропних препаратів, дозволила підібрати адекватну імунологічну корекцію у хворих на увеальну меланому. Значення результатів дослідження для клінічної практики полягає у розробці комплексної терапії (ксенонова фотокоагуляція + β-аплікаційна терапія), яка включає тилорон і виявилася кращою стратегією в лікуванні меланом великих розмірів. Результати роботи впроваджені в клінічну практику відділення офтальмоонкології ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України». Дата реєстрації 2019-03-15 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити