Реєстраційний номер
0519U001637, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор економічних наук
Дата захисту
10-10-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Просторова мобільність населення та її регулювання у контексті політики людського розвитку
Здобувач
Біль Мар’яна Михайлівна, Кандидат наук з державного управління
Керівник Садова Уляна Ярославівна
Консультант Садова Уляна Ярославівна
Опонент Гринкевич Світлана Степанівна
Опонент Грішнова Олена Антонівна
Опонент Лібанова Елла Марленівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Опис
Об'єкт дослідження: процеси просторової мобільності населення (ПМН) у контексті політики людського розвитку; мета дослідження: розробка теоретико-методологічних та методичних засад дослідження ПМН, форм її організації, а також наукове обґрунтування механізмів її регулювання в контексті політики людського розвитку; методи дослідження та апаратура: методи синтезу, індукції, дедукції, абстрагування, узагальнення, класифікації, періодизації, порівняння, групування, методи статистичного аналізу, факторного аналізу, індексний метод, метод кластерного аналізу, моделювання, економіко-математичного моделювання, метод соціологічного опитування, графічний метод; теоретичні і практичні результати: сформовано методологію аналітичної міграціології, яка включає сукупність методів і прийомів комплексного аналізу ПМН, спрямованих на наближення структурно-функціональних, нормативно-правових, соціально-культурних оцінок та вимірів проблемних явищ і процесів до вимог формування політики людського розвитку з позиції інтересів нової економіки, соціальної держави, інформаційного суспільства; запропоновано тривимірну модель координат ПМН, що дозволяє розглядати мобільні переміщення населення у координатах простору (місця, відстані), часу (періоду) і вартості (капіталізації) людського капіталу; обґрунтовано зміст та цільові пріоритети Концепції державної політики людського розвитку України в умовах високомобільного суспільства як комплексного довгострокового орієнтиру перетворень; обґрунтовано стратегічні імперативи соціального захисту високомобільного населення України як визначальні, довгострокові орієнтири; удосконалено теоретико-прикладне розуміння змісту людського розвитку і політики його забезпечення; виокремлено теоретико-прикладні особливості формування реляційного простору активно-мобільної особи, його відмінність для суспільств з різним рівнем розвитку; уточнено теорію мобільних переходів, що узагальнює характер і напрями переміщень населення шляхом виокремлення нової шостої стадії, яка передбачає трансформацію реальних переміщень у віртуальні форми, детерміновані умовами інформаційної економіки; розроблено систему механізмів та інструментів регулювання ПМН з їх розподілом за групами нормативно-правових, адміністративних, інформаційних, соціально-економічних, валютно-фінансових, соціогуманітарних; запропоновано етапний підхід до формування системи моніторингу ПМН України; визначено понятійно-термінологічну основу дослідження мобільності населення з визначенням основних підходів до розуміння її сутності, а також класифікацією видів мобільності за критеріями мети, суб’єкта, способу реалізації, часової і просторової вимірності, мотиву, потреби, наслідків; обґрунтовано етапизацію практик ПМН у світовому вимірі, які відображають зміну її сприйняття у різні періоди розвитку людства від інваріантних до самоактуалізаційних; уточнено теорію факторів ПМН з системним представленням взаємних детермінацій мобільності з іншими явищами і процесами, визначенням умов її позитивного впливу на глобальному, державному, регіональному й особистісному рівнях; запропоновано системний підхід до аналізу ПМН, який розкриває основні дослідницькі об’єкти, вектори аналізу, а також об’єкти аналізу ефективності; у ході оцінювання стану мобільності запропоновано методику визначення їх хорологічно-темпологічної вимірності; розроблено методичні підходи до аналізу регіональної специфіки ПМН України з відображенням результатів у матричному позиціонуванні регіонів та їх розподілом за показником внутрішнього міграційного потенціалу на основі моделі Стюарта-Рейвенстейна; обґрунтовано системний підхід у дослідженні інфраструктурного забезпечення реалізації ПМН з визначенням логіки зв’язків його формування (канали, потоки, скейпи, мережі, система); виокремлено теоретико-методологічні засади формування та практичні особливості реалізації державної політики людського розвитку України в умовах високомобільного суспільства; ступінь упровадження: розробки впроваджені в практичну діяльність Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України, Державної міграційної служби України, Федерації професійних спілок України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, Львівського обласного центру зайнятості; сфера використання: удосконалення процесів регулювання ПМН у контексті політики людського розвитку.
Дата реєстрації
2019-10-21
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-30
