Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 0519U001772, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 31-10-2019 Статус Запланована Назва роботи Цитогенетичні аспекти розвитку та персистенції радіаційно-індукованого ефекту свідка в соматичних клітинах людини Здобувач Шеметун Олена Володимирівна, к.мед.н. Керівник Пілінська Марія Андріївна Консультант Пілінська Марія Андріївна Опонент Акопян Гаяне Рубенівна Опонент Поканєвич Тетяна Михайлівна Опонент Мазник Наталія Олександрівна Опис У дисертації досліджено цитогенетичні аспекти розвитку радіаційно-індукованого ефекту свідка (РІЕС) в соматичних клітинах людини та сформульовано концепцію його розвитку, персистенції та модифікації. Показано, що модельна система для вивчення РІЕС, повинна складатись із сумісно культивованих опромінених (in vitro/ in vivo) і неопромінених лімфоцитів крові, що розрізняються за цитогенетичними маркерами (Y, ХХ, морфологічними варіантами соматичних хромосом), які виявляються з використанням GTG-забарвлення хромосом. Встановлено розвиток РІЕС у неопромінених лімфоцитах крові людини при їх культивуванні з опроміненими в дозах 0,25 і 1,00 Гр лімфоцитами, що проявляється підвищеною частотою аберацій хроматидного типу (АХТ). Рівень АХТ в клітинах-свідках не залежить від їх фонової частоти та дози опромінення суміжної популяції клітин-мішеней. Встановлено персистенцію РІЕС в лімфоцитах крові учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС протягом 19 років. Показано кластогенну активність крові УЛНА у віддалені терміни після дії іонізуючої радіації, що спричиняла підвищення частоти АХТ в інтактних клітинах. Доведено можливість збереження геномної нестабільності за рахунок RIBE під час чотирьох мітотичних відділів при 120-годинному спільному вирощуванні неопромінених клітин з лімфоцитами крові, опромінених in vitro у дозі 0,25 Гр. Зареєстровано індукцію РІЕС (абскопального ефекту) і підвищення частоти АХТ в лімфоцитах осіб, які у дитинстві зазнали впливу інкорпорованого 131I на щитоподібну залозу. Встановлено міжіндивідуальні і вікові відмінності в здатності до розвитку РІЕС у осіб віком 12–102 років та показано відсутність його індукції у осіб 90–102 років. Проведено модифікацію РІЕС антиоксидантним препаратом, що містив водорозчинні форми вітамінів Е, С, А. Після додавання цього препарату в концентрації 40,00 мкг / мл до змішаної культури опромінених в дозі 1,00 Гр та неопромінених клітин EC не індукувався. Встановлено вплив неопромінених клітин на опромінені лімфоцити (рятувальний ефект) при сумісному 120-годинному культивуванні внаслідок чого в опромінених клітинах знизився рівень аберацій хромосом. Дата реєстрації 2019-10-31 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити
Дисертація докторська
2
Шеметун Олена Володимирівна. Цитогенетичні аспекти розвитку та персистенції радіаційно-індукованого ефекту свідка в соматичних клітинах людини : Доктор медичних наук : спец.. 03.00.15 - Генетика : дата захисту 2019-10-31; Статус: Захищена; Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України". – Київ, 0519U001772.
Знайдено документів: 1

Оновлено: 2026-03-22