Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0519U001794, Докторська дисертація На здобуття Доктор філологічних наук Дата захисту 20-11-2019 Статус Запланована Назва роботи Епістолярій українських письменників-романтиків: проблематика, жанрові особливості та поетика. Здобувач Свириденко Оксана Михайлівна, Кандидат філологічних наук Керівник Мазоха Галина Степанівна Консультант Мазоха Галина Степанівна Опонент Кузьменко Володимир Іванович Опонент Сулима Микола Матвійович Опонент Рарицький Олег Анатолійович Опис У дисертації вперше здійснено системно-цілісне дослідження епістолярію українських письменників-романтиків у контексті теорії і практики романтизму в Україні. Доведено, що становлення української романтичної епістолярної традиції відбувалося як під дією новочасних західноєвропейських віянь, так і під впливом тих усталених звичаїв, що мали місце в національній епістолярній спадщині попередніх епох. Зазначається, що процеси деканонізації та синтезу жанрів, які мали місце в добу романтизму, стосувалися і безпосередньо листа. Це призвело до появи в добу романтизму низки різновидів та модифікацій цього жанру. Зокрема, продуктом жанрових сумішей та жанрової дифузії стали епістолярна публіцистика, лист-тревелог, лист-наукова стаття, лист-проповідь, лист-сповідь. Констатовано, що специфіка епістолярної спадщини українських романтиків на рівні проблематики полягає в тому, що провідне місце в ній посідає суспільно-політичний дискурс. Зазначається, що в листах українських романтиків наскрізною також є екзистенційна проблематика. При цьому у своїх кореспонденціях останні демонструють поєднання філософської екзистенційності та глибокої релігійно-християнської духовності, виступаючи предтечами християнського екзистенціалізму. Художня специфіка епістолярного доробку митців-романтиків виводиться зі специфіки романтизму як самобутнього літературного напряму. Доведено, що, естетизуючи такий маргінальний жанр як лист, вони максимально охудожнюють його. Будучи прихильниками принципу абсолютної свободи творчості, романтики розглядали епістолярну практику як простір для апробації новаторських романтичних теорій та прийомів. Йдеться про романтичну іронію, поетику контрасту, фрагментарність, багатошаровість, несподівані переходи від трагічного до комічного, від високого до низького і навпаки, глибинний психологічний аналіз. Чинником художності романтичної епістоли стало також постійне апелювання до алюзій, які невіддільні від процесу самовизначення адресанта-романтика. Йдеться і про використання такої форми інтертекстуальності, як цитата. Дата реєстрації 2019-11-20 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити