Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0520U100506, Докторська дисертація На здобуття Доктор педагогічних наук Дата захисту 17-09-2020 Статус Запланована Назва роботи Теорія і практика формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти. Здобувач Друшляк Марина Григорівна, Кандидат фізико-математичних наук Керівник Семеніхіна Олена Володимирівна Консультант Семеніхіна Олена Володимирівна Опонент Петрук Віра Андріївна Опонент Працьовитий Микола Вікторович Опонент Жигірь Вікторія Іванівна Опис Об’єкт: процес професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти; мета: науково-теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити педагогічну систему формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти; методи: теоретичні (аналіз, систематизація, узагальнення, синтез, абстрагування, системне структурування та теоретичне моделювання); емпіричні (узагальнення, аналіз); діагностичні (анкетування, опитування, тестування, бесіди, експертні оцінки), обсерваційні (спостереження, самоспостереження, метод рейтингу, самооцінка), педагогічний експеримент, статистичні (критерій Стьюдента, хі-квадрат Пірсона); новизна: вперше: теоретично обґрунтовано та експериментально реалізовано педагогічну систему формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти, яка містить взаємно пов’язані підсистеми (методологічно-цільова, змістово-процесуальна, діагностично-результативна) і спрямована на формування інтегративної якості особистості – візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики в умовах закладу вищої освіти, передбачає три етапи формування (пропедевтично-мотиваційний, когнітивно-процесуальний, рефлексивно-коригувальний), на яких відбувається використання традиційних та інноваційних форм (лекції-демонстрації, проблемні лекції, тренувальні та залікові лабораторні роботи, індивідуальні домашні завдання, педагогічна практика, майстер-класи, консультації, наукові конференції, науково-дослідна робота), методів (проблемний, проєктний, задачний, мозкового штурму, нетнографії) і засобів навчання (освітні ресурси, спеціалізоване програмне забезпечення, хмаро орієнтовані сервіси, інтерактивні аплети, візуалізовані завдання, доповнена реальність, когнітивно-візуальні моделі), удосконалення змісту інформатико-математичних та психолого-педагогічних дисциплін; описує діагностичний інструментарій (критерії та показники) для визначення рівнів (низький, середній, високий) сформованості візуально-інформаційної культури; обґрунтовано методологічні основи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики як інтеграцію системного, культурологічного, акмеологічного, синергетичного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, когнітивно-візуального, праксеологічного, BYOD підходів; визначено практичні засади формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти: раціональне та виважене використання спеціалізованого програмного забезпечення у галузі математики та інформатики; активне використання візуалізованих завдань; цілеспрямоване формування умінь моделювати навчальний матеріал, критично оцінити та раціонально обрати комп’ютерний інструментарій; уточнено сутність візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики як інтегративної якості особистості, яка поєднує: ціннісні установки, прагнення до розвитку в галузі візуалізації та інформатизації освіти; інформатико-математичні, психолого-педагогічні та технологічні знання; уміння сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал; здатність до аналізу, прогнозування і рефлексії власної професійної діяльності з візуалізації навчального матеріалу з використанням засобів комп’ютерної візуалізації, яка забезпечує професійний саморозвиток і самовдосконалення, та структуру візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики як єдність чотирьох компонентів: професійно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, рефлексивний; зміст понять „засоби комп’ютерної візуалізації”, „когнітивно-візуальна модель”, „когнітивно-візуальні технології”; розроблено діагностичний інструментарій для визначення рівнів (низький, середній, високий) сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики (мотиваційний критерій з показниками „Потреба”, „Мотивація”; пізнавальний з показниками „Обізнаність”, „Знання”, „Візуальне мислення”; процесуальний з показниками „Операційно-інструментальні уміння”, „Професійні уміння”; рефлексивно-оцінювальний з показниками „Здатність до самоаналізу”, „Здатність до самовдосконалення”); подальшого розвитку набули наукові положення теорії і практики формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти; наукові уявлення про сутність, структуру, критеріальні та рівневі ознаки сформованості візуально-інформаційної культури вчителів математики та інформатики. Дата реєстрації 2020-09-17 Додано в НРАТ 2020-10-01 Закрити