Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0520U101467, Докторська дисертація

Назва роботи

ПРАВОВІ ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-БЕЗПЕКОВОЮ СФЕРОЮ В УКРАЇНІ

Здобувач

Бондаренко Катерина Вікторівна, к.ю.н.

Керівник Довгань Олександр Дмитрович
popup.advisor Довгань Олександр Дмитрович
Опонент Ткачук Тарас Юрійович
Опонент Заярний Олег Анатолійович
Опонент Новицький Андрій Миколайович
Рецензент Савінова Наталія Андріївна
Рецензент Копан Олексій Володимирович
Рецензент Баранов Олександр Андрійович

На здобуття

Доктор юридичних наук, 12.00.07, Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дата захисту

28-09-2020

Опис

У дисертації вирішено актуальну наукову проблему, що полягає у поглибленні знань і комплексній розробці положень стосовно правових основ публічного адміністрування національно-безпековою сферою в Україні та підготовці обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства у досліджуваній сфері. Публічне адмініструвнання розуміється як спрямована на задоволення публічних та приватних інтересів діяльність та взаємодія визначених державою суб’єктів (суб’єктів публічного адмініструвнання), змістом якої є вироблення та реалізація політики, здійснення управлінськного впливу шляхом організації та забезпеченння виконання обов’язкових правових актів на загальнодернжавному та місцевому рівні, а також надання публічних послуг та забезпеченння зворотного зв’язку між приватними особами та суб’єктами публічного адмініструвнання. Запропоновано розглядати публічне адмініструвнання як результат еволюційногно розвитку державного управління, що обумовлюєтьнся розвитком соціально-організованого суспільства, та яке характеризунється зростаючим рівнем демократичнності та відкритості, зменшенні безпосередннього розпорядницнтва та імперативів, зосередженнні на сервісній складовій. Розвиток науки і практики управлінської діяльності, поширення політичної складової на публічне адміністрування усіма сферами та відходу від суто адміністративної управлінської діяльності держави обумовили виокремлення нової сфери публічного адміністрування, яку складають галузі (національної безпеки та оборони, внутрішніх прав, закордонних справ, юстиції, публічної служби), що у сукупності та взаємозв’язку забезпечують суверенність та сталий розвиток Української держави – національно-безпекову сферу. Обґрунтовано, що об’єктом публічного адміністрування є специфічна система – тріада, яка складається із соціально-організованого суспільства (інституційна складова), відносин всередині такого суспільства між його членами (динамічна складова), а також правових станів (статична складова). Сформульовано наступне визначення національнон-безпекової сфери як об’єкта публічного адмініструвнання – це комплексна сфера публічного адмініструвнання, яку слід розглядати як систему суспільних відносин, а також правові стани, що складаються у сфері забезпеченння існування Української держави та її ефективного функціонуванння, на яку справляє публічний керуючий вплив суспільство та держава в особі спеціально визначених суб’єктів. Публічне адмініструвнання національнон-безпековою сферою має певні особливості, до яких можна зарахувати: наявність особливих об’єктів управління, використанння імперативнонго методу публічного адмініструвнання як основного, більш широкі управлінськні повноваженння Президента України, чітку централізацнію та субординаціню органів, які здійснюють управлінськні функції в цій сфері, особливі (підвищені) вимоги до публічних службовців, специфічна стабільністнь управлінськної системи. Виокремлено такі принципи публічного адмініструвнання цією сферою: політичної незалежностні, поділу влади, субсидіарнонсті, субординацінї та чіткої ієрархії під час здійснення публічного адмініструвнання, поєднання імперативнонго та диспозитивнного методів публічного адмініструвнання, професіоналньного виконання функцій управління, стабільностні управлінськної системи. Встановлено, що особливістю національнонї безпеки як об’єкта публічного адмініструвнання, що є правовим станом, є: 1) виокремленння особливої системи – сектору безпеки і оборони, тобто суб’єктів забезпеченння національнонї безпеки; 2) включення до системи суб’єктів забезпеченння національнонї безпеки громадян України і громадських об’єднань, на відміну від попередньогно закону – на добровільнинх засадах; 3) загальна спрямованіснть галузі національнонї безпеки на протидію існуючим загрозам, що є характерною лише для галузі національнонї безпеки, адже всі інші галузі без винятку мають свої завдання та функції, які можуть існувати за наявності або відсутності загроз/критичних явищ/небезпеки тощо. Ключові слова: публічне адміністрування, державне управління, національно-безпекова сфера, адміністративно-політична сфера, національна безпека, оборона, закордонні справи, внутрішні справи, юстиція, публічна служба.