Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0520U101721, Докторська дисертація На здобуття Доктор юридичних наук Дата захисту 02-12-2020 Статус Запланована Назва роботи Конституційно-правове забезпечення органами місцевого самоврядування містобудівної діяльності: проблеми теорії та практики Здобувач Курчин Олег Геннадійович, Кандидат юридичних наук Керівник Волошин Юрій Олексійович Консультант Волошин Юрій Олексійович Опонент Баймуратов Михайло Олександрович Опонент Батанов Олександр Васильович Опонент Шамрай В’ячеслав Вікторович Опис Актуальність теми зумовлена тим, що Україна, проголосивши і поступово реалізуючи курс на міждержавну європейську та євроатлантичну інтеграцію, через механізм модернізації та реформування намагається привести конституційно-правові інститути до міжнародних стандартів – стандартів прав і свобод, відповідно до Європейської конвенції з прав людини, приділяючи при цьому особливу увагу вирішенню такого елементу конституційного статусу особи, як громадянство. Найдавніший елемент правового статусу особи – громадянство – традиційно пов’язують із певним усталеним зв’язком між особою та територією (державою), що проявляється у взаємних правах та обов’язках. Протягом багатьох століть інститут громадянства постійно еволюціонував, пройшовши шлях від підданства як внутрішньодержавної категорії до універсального інституту міжнародного права з певними уніфікаційними ознаками, імплементація яких у конституційне право національних держав стала обов’язковою. Водночас зміст і природа сучасного інституту громадянства, який під впливом міжнародно-правових стандартів сформувався після Другої світової війни, вже наприкінці ХХ – початку ХХI століть у результаті глобалізаційних і міждержавних інтеграційних процесів набув певного оновлення та змін. Адже зміст конституційно-правової категорії громадянства набув ознак і функціональних властивостей, що виходять за рамки традиційного сприйняття. Передусім громадянство перестає сприйматися як виключний зв’язок із однією державою в його взаємних правах та обов’язках, і вже не ототожнюється монопольно з категорією суверенітету певної держави. Враховуючи об’єктивні й усталені тенденції формування та розвитку інституту громадянства, існує необхідність наукового осмислення накопиченого теоретичного та методологічного знання про ці явища, а також осмислення реального досвіду законотворчого конституційно-правового регулювання організації та діяльності органів держави, визначення особливостей еволюційного розвитку правових норм, сильних і слабких сторін нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері громадянства, запозичення ефективних нормопроєктних технологій, підходів і методик законодавчого забезпечення, застосування порівняльних підходів до аналізу законодавства у сфері громадянства, що надасть можливість виявити, конкретизувати й усунути прогалини вітчизняного законодавства, окреслити практичні концептуальні напрями його вдосконалення. Дата реєстрації 2020-12-08 Додано в НРАТ 2020-12-08 Закрити