Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0520U101825, Докторська дисертація

Назва роботи

Явища лінійних двопроменезаломлення та дихроїзму в реальних твердих тілах, індуковані неоднорідним потенціалом

Здобувач

Міщук Олег Миколайович, Кандидат фізико-математичних наук

Керівник Сердега Борис Кирилович
popup.advisor Сердега Борис Кирилович
Опонент Дмитрук Ігор Миколайович
Опонент Зубов Едуард Євгенович
Опонент Чекурін Василь Феодосійович

На здобуття

Доктор фізико-математичних наук, 01.04.07, Фізика твердого тіла

Дата захисту

09-12-2020

Опис

Дисертацію присвячено дослідженню технікою модуляційної поляриметрії явищ, обумовлених природною та штучною анізотропією діелектричних властивостей речовини, викликаною різноманітними внутрішніми та зовнішніми чинниками. Основну увагу зосереджено на двох явищах – лінійному двопроменезаломленні та дихроїзмі. Представлено результати оригінального аналізу компонентного складу термопружності, результатом якого є розподіл у просторі та часі напружень, зумовлених окремими радіаційним, кондуктивним та конвективним механізмами теплопереносу. Запропонована методика дозволяє визначити характеристичні часи цих процесів та їхні парціальні співвідношення у просторі. Продемонстровано методичну новизну співвідношення Крамерса-Кроніга у форматі похідної спектральної функції комплексного показника заломлення, яка полягає у реєстрації приростів його компонент Δn(w) та Δk(w) технікою модуляційної поляриметрії. Досліджено резонансні амплітудні явища, що спостерігаються у взаємодії поляризованого випромінювання з електронними системами у нанорозмірних металевих, метало-діелектричних та композитних плівках. Методом модуляційної поляриметрії досліджено лінійну анізотропію в умовах поверхневого плазмонного резонансу та виявлено нові її особливості, що пов’язані з розмірними та топологічними ефектами в нанорозмірних суцільних та кластерних плівках, а також метал-діелектричних нанокомпозитних структурах. Показано, що вимірювання цим методом кутових та спектральних залежностей поляризаційної різниці ΔR, яка є аналогом Q-компоненти вектора Стокса, дозволяє визначити механізм резонансного збудження поверхневих плазмон-поляритонів, степінь домінування p- чи s-поляризації, однорідність кластеризації