Реєстраційний номер
0521U100123, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор наук з державного управління
Дата захисту
05-02-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Державне управління системою лобізму в Україні в інтересах громадянина, суспільства, безпеки держави
Здобувач
Яровой Тихон Сергійович, Кандидат наук з державного управління
Керівник Кіслов Денис Васильович
Консультант Кіслов Денис Васильович
Опонент Руденко Ольга Мстиславівна
Опонент Крушельницька Таїсія Анатоліївна
Опонент Бондаренко Олександр Геннадійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом"
Опис
У дисертації здійснено теоретико-методологічне обґрунтування положень та розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування інституціональних засад функціонування інституту лобізму в системі державного управління України, як сучасного інноваційного механізму реалізації інтересів громадян і суспільства, забезпечення державної безпеки у ході підготовки та ухвалення державно-управлінських рішень. У рамках дослідження на основі аналізу чинного законодавства, теорії і практики державного управління, політології і права низки зарубіжних держав, сформульовано комплекс науково-практичних висновків і пропозицій щодо інституціоналізації та подальшого вдосконалення регулювання лобістської діяльності в Україні.
У роботі встановлено сутність, окреслено характеристики та запропоновано авторські визначення таких понять, як «лобізм», «лобіювання», «лобістська діяльність», «суб’єкт лобіювання», «об’єкт лобіювання», «дискретність у сфері державного управління». Обґрунтовано доречність диференційованого підходу до дефініцій «лобізм», «лобіювання» та «лобістська діяльність», сприйняття їх як таких, що мають різний зміст, хоча є, безперечно, взаємопов’язаними. Розроблено проект концепції формування та розвитку системи лобізму в Україні, спрямованої на створення вітчизняного інституту цивілізованого лобіювання, орієнтованого не лише на задоволення потреб окремих замовників лобістських послуг, але й на реалізацію інтересів держави в контексті державної безпеки, захист прав та законних інтересів громадян України. Запропоновано створення потужного регулятора лобістської діяльності – Національної Ради з питань регулювання лобіювання (НРУРЛ) – конституційного, постійно діючого колегіального центрального органу виконавчої влади, що здійснює свою діяльність з метою забезпечення національної безпеки України у процесі реєстрації та нагляду за лобістською діяльністю, зокрема шляхом прогнозування і оцінювання джерел, цілей лобіювання, а також характеру викликів, ризиків та загроз, що може нести лобістська діяльність. Доведено доречність застосування Open source intelligence (OSINT) як інструменту контрольної та наглядової діяльності НРУРЛ та запропоновано авторське визначення OSINT.
Значну увага присвячено удосконаленню: понятійного апарату і системи класифікації проявів лобізму, різновидів лобіювання, методів лобістської діяльності; наявних наукових підходів щодо забезпечення державної та національної безпеки в контексті лобізму; раніше пропонованих законотворчих ініціатив (зокрема, шляхом розробки законопроекту «Про лобістську діяльність», який визначає правові та організаційні засади здійснення лобізму в Україні, його мету та організаційні основи діяльності); можливих шляхів забезпечення національної безпеки держави з визначенням загроз та ризиків на ранній стадії виникнення; наявних наукових поглядів на національні інтереси та процес їх становлення в контексті національної безпеки; наукових підходів щодо проблематики апроксимації зарубіжного досвіду регулювання лобізму, що має сприяти запровадженню ефективного інституту регулювання лобізму в Україні; характеристики сучасного стану лобістської діяльності в Україні. Здійснено системний аналіз наявних технологій тіньового лобіювання законодавчої, виконавчої та судової гілок влади в Україні.
У процесі дослідження запропоновано: розглядати національну безпеку як стан захищеності національних інтересів, що реалізуються шляхом лобіювання інтересів переважної частини суспільства та в майбутньому реалізуються ефективними засобами державного управління; враховувати позитивний досвід розвинених країн в контексті використання ними підходу «Realpolitik»; уявлення про дискретність як теоретичний принцип існування лобізму у сфері державного управління.
Висновки та практичні рекомендації сприяють удосконаленню наявних у вітчизняній науковій спільноті уявлень про лобізм та формуванню в Україні інституту цивілізованого лобізму як механізму, орієнтованого на реалізацію прав і законних інтересів громадян України та забезпечення державної безпеки нашої Батьківщини.
Ключові слова: державне управління, державна безпека, національна безпека, лобізм, лобіювання, лобістська діяльність, дискретність у сфері державного управління, регулювання лобізму, апроксимація зарубіжного досвіду, національні інтереси, законотворча діяльність, Національна Рада з питань регулювання лобіювання.
Дата реєстрації
2021-02-08
Додано/оновлено в НРАТ
2021-02-09 / 2026-06-30
