Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0521U100245, Докторська дисертація На здобуття Доктор юридичних наук Дата захисту 12-03-2021 Статус Запланована Назва роботи Філософсько-правовий контент державного примусу у темпорально-просторовому дискурсі Здобувач Сировацький Валерій Іванович, Кандидат юридичних наук Керівник Бліхар В'ячеслав Степанович Консультант Бліхар В'ячеслав Степанович Опонент Цимбалюк Михайло Михайлович Опонент Токарська Антоніна Семенівна Опонент Гураленко Наталія Анатоліївна Опис У дисертації визначено складові елементи міждисциплінарної компоненти філософського підходу до правового визначення поняття «державний примус», а саме: філософія права, філософія, юридична психологія, соціологія права, юридична логіка, наука державного управління, політологія, соціологія. Суть такої міждисциплінарної компоненти філософського підходу до правового визначення державного примусу зводиться до можливості отримання якісно нових знань завдяки використанню не тільки предметності (власне контент) цих наук, а й їх методології. Вперше у вітчизняній науковій літературі на рівні докторської дисертації здійснено комплексне дослідження, у якому концептуалізуються сучасні теоретико-прикладні перспективи темпорально-просторового дискурсу реалізації державного примусу, що дало змогу проаналізувати методологічні принципи формування філософсько-правової парадигми державного примусу, такі як переконання та нормативно-правова регламентація. Обґрунтовано складники комплексного підходу до дослідження державного примусу, серед яких виокремлено системний, історико-цивілізаційний, діяльнісний, гуманістичний, антропологічний, культурологічний, аксіологічний підходи, що уможливило вивчення поняття «державний примус» з позицій: 1) впливу на свідомість людини; 2) координації діяльності органів та осіб, які здійснюють державний примус; 3) врахування й усунення чинників, що гальмують ефективну превентивну діяльність у цій сфері. Виокремлено темпоральні та просторові виклики сучасного правового підходу до визначення державного примусу в українських реаліях, що уможливило розроблення рекомендацій для України, оскільки і українське право, і його суб’єкти – громадяни, мають певні особливості з огляду на ментальність, історичне минуле та сучасний рівень життя населення тощо. Сформульовано філософсько-правову константу методу переконання, що трактується як керований процес впливу на наявні в суб’єкта стимули, метою якого є формування в нього свідомої потреби вчиняти правомірно, відповідно до вимог, прописаних у нормативно-правових актах, та верховенства права. Запропоновано авторське трактування темпорально-просторових особливостей правової сфери загалом та державного примусу, зокрема. А саме, темпоральні особливості розкрито крізь призму оперантного терміна «час»; а в контексті просторовому – такими термінами є «правова система» та «правова сім’я», а також часто вживаний у побуті, універсалізований термін «територія права». Дата реєстрації 2021-03-17 Додано в НРАТ 2021-03-17 Закрити