Реєстраційний номер
0521U100362, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор культурології
Дата захисту
30-03-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Теоретико-практичний паритет спадщини Михайля Семенка в контексті української моделі футуризму : культурологічний аналіз
Здобувач
Холодинська Світлана Миколаївна, Кандидат філософських наук
Керівник Степанова Олена Анатоліївна
Консультант Степанова Олена Анатоліївна
Опонент Демчук Руслана Вікторівна
Опонент Герчанівська Поліна Евальдівна
Опонент Колесник Олена Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Опис
Дисертація цілісно відтворює спадщину Михайля Семенка (1892–1937) – відомого українського поета, прозаїка, драматурга, теоретика мистецтва, організатора культуротворчих проектів протягом 1914–1937 років. У дослідженні наголошено на принципі «теоретико-практичного паритету», який виступив специфічним підґрунтям спадщини фундатора «української моделі футуризму».
Окреслено умови становлення українського футуризму, який – хронологічно – сформувався пізніше італійського та російського аналогів, проте не наслідував і не копіював їх, виступивши як проти агресивності, культу війни та дегуманістичних тенденцій італійців, так і проти естетико-мистецтвознавчих засад «будетлян», абсолютизації народно-фольклорних традицій (естетика «лубка») чи фактів національної історії (культ Степана Разіна), що сповідували росіяни – прибічники футуризму.
Показано, що концепція «української моделі футуризму», обґрунтована М. Семенком, повністю відмовлялася від традицій національної культури, прирівнювала «національне» до «провінційного», засуджувала «народницько-селянську» орієнтацію вітчизняної культури на межі ХІХ–ХХ століття як таку, що гальмує оновлення культуротворчих процесів.
Зазначено, що серед авторських надбань М. Семенка слід позитивно оцінити : а) послідовну роботу щодо «забезпечення» теоретичного підґрунтя футуризму; б) розробку нового понятійно-категоріального апарату, спираючись на який «пояснювалась» сутність нового художнього напрямку («кверо-футуризм», «пан-футуризм», «метамистецтво», «фактура», «деструкція – конструкція»); в) втілення в мистецький контекст ідеї «поезомалярства».
Дата реєстрації
2021-04-05
Додано/оновлено в НРАТ
2021-04-05 / 2026-06-30
