Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0521U100847, Докторська дисертація

Назва роботи

Теоретичні основи формування архітектури закладів неформальної освіти

Здобувач

Кравченко Ірина Леонідівна, Кандидат архітектури

Керівник Ковальський Леонід Миколайович
Керівник Товбич Валерій Васильович
popup.advisor Ковальський Леонід Миколайович
popup.advisor Товбич Валерій Васильович
Опонент Криворучко Юрій Іванович
Опонент Блінова Марія Юріївна
Опонент Чернявський Володимир Георгійович

На здобуття

Доктор архітектури, 18.00.01, Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

Дата захисту

08-04-2021

Опис

У дисертації викладено теоретичні основи формування архітектури закладів неформальної освіти. Науково обґрунтовані підходи та методи до реорганізації архітектурно-типологічних ланок закладів неформальної освіти (ЗНФО) різної місткості та призначення, що відповідають вимогам сьогодення до створення громадських освітніх закладів нового типу та вимогам до формування сучасного освітнього простору з боку супутніх галузей. Обґрунтовано вікові, територіальні, типологічні, часові межі дослідження та проведений аналіз розвитку архітектури закладів, що подібні за функцією, створено типологічне дерево розвитку у контексті ґенези інституцій. Означені методи дослідження: теоретичні, емпіричні, методи комплексного та системного аналізу, та автором введений та обґрунтований спеціальний метод дослідження – метод «спорідненої» типології. Визначені та обґрунтовані параметри такого методу. Визначені зовнішні та внутрішні фактори та обґрунтований їх вплив на формування архітектури закладів неформальної освіти на сучасному етапі. Проаналізовані наявні статистичні дані та визначені основні тенденції розвитку. Викладено сучасну класифікацію закладів неформальної освіти та означені шляхи її оновлення та вдосконалення. Розроблено принципову схему системи закладів освіти відповідно до виду освіти та віку осіб, що навчаються. Визначені процеси, у закладах неформальної освіти, що аналізуються для симбіотичного поєднання із іншими типологічними ланками задля реалізації тенденцій «кооперації» та «поглибленої спеціалізації». Проведений аналіз ступенів симбіотичного поєднання ЗНФО (відповідно до існуючої класифікації) з іншими типологічними ланками відповідно до параметрів методу «спорідненої» типології та основних процесів з метою визначення сукупних параметричних показників. Створені кореляційні моделі ЗНФО відповідно до означених тенденцій, викладено бачення автора розвитку та формування внутрішнього освітньо-комунікативного простору, представлений оновлений типологічний ряд закладів неформальної освіти. Визначені та обґрунтовані основні принципи формування архітектури ЗНФО та їх образних рішень. Запропоновані прийоми та теоретично-методологічні механізми забезпечення системної реалізації принципів формування ЗНФО. Відомості підкріплено ілюстраціями впроваджень авторських теоретичних розробок у концептуальне та дипломне проектування.