Реєстраційний номер
0521U101239, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор мистецтвознавства
Дата захисту
12-05-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Український музично-драматичний театр у системі соціокультурних зв’язків останньої третини ХІХ – початку ХХ століття
Здобувач
Ян Ірина Миколаївна, Кандидат мистецтвознавства
Керівник Личковах Володимир Анатолійович
Консультант Личковах Володимир Анатолійович
Опонент Маркова Олена Миколаївна
Опонент Волков Сергій Михайлович
Опонент Сиротинська Наталія Ігорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Опис
У дисертації здійснюється комплексна теоретико-дискурсивна концептуалізація історико-культурних процесів конституювання та інституалізації українського музично-драматичного театру як культуротворчого феномена у соціосфері державно-політичних, загальногромадських, соціально-економічних, адміністративно-господарських, міжкультурних, етнічних, регіональних і художньо-естетичних зв’язків у полікультурних умовах Російської та Австро-Угорської імперій останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. У системі соціокультурних зв’язків, на макро- і мікроструктурних рівнях соціосфери суспільства, вітчизняний музично-драматичний театр є невід’ємною складовою культурно-історичної спадщини України, джерелом збереження етнотрадицій, естетичного пізнання, вагомим чинником утвердження духовних цінностей і пріоритетів у діалозі культур Лівобережної та Правобережної України. Розкрито націєтворчий сенс соціокультурного статусу та ролі музично-драматичного театру в історії української культури. У дисертації розкривається сутнісний зміст макроструктурних зв’язків, що акумулюють взаємовідносини театру з навколишнім соціокультурним середовищем – владою, державними інституціями, громадськістю, критикою, культурно-освітніми організаціями «Громадами», «Просвітами», благодійницькими товариствами, етнічними театрами Наддніпрянської України. З точки зору мікроструктурних взаємозв’язків, обґрунтовується розуміння театру як складного інституційного комплексу. Соціосфера внутрішніх вимірів театру розкривається через напрями діяльності: організаційно-управлінського, нормативно-правового, фінансово-господарського та творчого типів. В організаційно-творчій сфері театру виокремлюються форми музично-драматичної діяльності: традиційні (бенефіси акторів, тематичні вечори на основній сцені, літературні бесіди, художні читання, благодійницькі вистави), а також інноваційні (комплексна синтезована концертно-театральна програма, комбіновані театралізовані програми для дорослих і юних глядачів, звіти українських музично-драматичних колективів у офіційній пресі). Разом з тим, у дослідженні українського музично-драматичного театру як національного культуротворчого інституту, що має чітко визначену ідейно-естетичну, творчу позицію, здійснено аналіз репертуарної політики. У зв’язку з цим розглянута жанрово-стильова специфіка формування музично-драматичного репертуару, визначені етнокультурні, художньо-естетичні домінанти, що виявилися шляхом еволюційного поступу: від реалістично-побутового стилю до появи на українській сцені елементів модерністського стилю, що засвідчило своєрідну «європеїзацію» українського театрального мистецтва. У роботі в контексті мікроструктурних художньо-естетичних зв’язків розкрито механізм дії театрально-глядацької комунікації та підкреслено, що вона є універсальною константою осягнення духовної цілісності національної ментально-культурної парадигми. Розглянуто художньо-естетичну та світоглядно-просвітницьку спрямованість гастрольної діяльності українських музично-драматичних колективів, що сприяла розвитку етнокультурних взаємозв’язків, створенню цілісного поліетнічного культурного простору. Обґрунтовано соціально-комунікативну, художньо-естетичну, просвітницьку роль театральної критики у процесі конституювання національних художньо-естетичних ознак українського музично-драматичного театру в соціосфері національної культури. Виявлено, що розвиток українського музично-драматичного театру на зламі століть, як і українського мистецтва загалом, відбувався в контексті еволюції європейської культури. Ключові слова: український музично-драматичний театр, національна культура, соціокультурні зв’язки, соціосфера, конституювання театру, інституалізація, міжкультурний діалог, театрально-критична думка, гастрольна діяльність, репертуар.
Дата реєстрації
2021-05-20
Додано/оновлено в НРАТ
2021-05-20 / 2026-06-30
