Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0521U101326, Докторська дисертація На здобуття Доктор економічних наук Дата захисту 13-05-2021 Статус Запланована Назва роботи Організаційно-економічні засади формування й розвитку інтеграційних процесів регіону Здобувач Пархоменко Наталія Миколаївна, Кандидат економічних наук Керівник Чечетова Наталія Федорівна Консультант Чечетова Наталія Федорівна Опонент Бондаренко Валерій Михайлович Опонент Жученко Андрій Михайлович Опонент Підвальна Оксана Григорівна Опис Дисертацію присвячено обґрунтуванню науково-методологічних засад формування і розвитку інтеграційних процесів регіону та розробленню практичних рекомендацій щодо їх організаційно-економічного забезпечення для створення стійких трендів регіонального розвитку та піднесення соціально-економічного розвитку територій. Доведено, що інтеграційні процеси регіону, зважаючи на властиву їм як динаміку, так і статику, є невіддільними від процесу просторово-економічної трансформації регіонів, який передбачає створення єдиного економічного простору для учасників такого процесу. Обґрунтовано, що інтеграційні процеси регіону обумовили потребу в систематизації класифікаційних ознак, видів, підвидів інтеграційних процесів регіону, різноманіття яких підтверджує їх складність, широту застосування та дає змогу диференціювати інтеграційні проєкти в програмах соціально-економічного розвитку територій. Авторська концептуалізація засад інтеграційних процесів регіону надала їм певну специфіку і спрямованість, заклавши у їхню основу спонукальні мотиви забезпеченням балансу інтересів учасників. Визначено, що синергетичний ефект від формування та розвиту інтеграційних процесів регіону формується у результаті отримання прямого соціально-економічно орієнтованого, системно орієнтованого та стратегічно орієнтованого ефектів. Для створення можливостей моделювання альтернативних сценаріїв розвитку інтеграції, враховуючи інтереси ініціаторів, суб’єктів, учасників введено новий показник – узагальнений коефіцієнт потенціалу ініціювання інтеграційних процесів регіону. Доведено, що реалізація ефектів інтеграційних процесів регіону є можливою на усіх визначених у дослідженні рівнях інтеграційної взаємодії. Установлено, що за негативних трендів потенційно зростає вагомість питання формування повноцінних внутрішніх інтеграційних процесів, внутрішнього ринку та єдиного економічного простору в межах країни та зміщення акцентів на створення засад безпеки регіонів. З’ясовано найбільш згубні наслідки, які стримують розвиток інтеграційних процесів регіону, серед яких: незадовільне інституційно-інфраструктурне забезпечення інтеграційних процесів регіону, слабка інтенсивність та економічна зацікавленість суб’єктів і учасників, присутність корупційно-тіньової складової, тощо. Доведено, що прикордонні регіони, які беруть участь в інтеграційних процесах, пов’язаних з формуванням і розвитком міждержавної інтеграційної взаємодії, мають у розпорядженні додатковий специфічний ресурс можливостей таких територій в питанні їх комплексного соціально-економічного розвитку та налагодженні транскордонного співробітництва. За результатами оцінювання інтенсивності економічної активності прикордонних регіонів у рамках інтеграційних процесів визначено, що такі регіони не сповна скористалися новими можливостями, які відкрилися у зв’язку з поступовою адаптацією інституційно-правового середовища країни до acquis ЄС. Узагальнення міжнародного досвіду засвідчило, що в умовах формування інтеграційних процесів та єдиного економічного простору прикордонних територій реалізація великих інфраструктурних проєктів найефективніше здійснюється в умовах використання механізмів державно-приватного партнерства, що передбачають системну взаємодію держави (регіону) і бізнесу, забезпечують реалізацію їх інтересів та населення при одночасній суттєвій економії державних бюджетних коштів. Розроблено й аргументовано механізм його застосування при залученні інвестицій для облаштування державного кордону та пунктів пропуску. Розроблено схематичну модель організаційно-економічного забезпечення формування і розвитку інтеграційних процесів регіону, яка дає змогу врегульовувати й реалізовувати їх мікро-, мезо- та макроієрархічність. На підставі отриманих результатів, запропоновано структурно-інституційну модель інтеграційних процесів суб’єктів регіональної інноваційної системи на основі створення інтеграційно-організаційного формування, метою якого є посилення функції інституційних механізмів у процесі інтенсифікації інтеграційної взаємодії структур інноваційного розвитку. Розроблено комплекс інтеграційних інструментів, класифікованих за ознакою їх використання основними учасниками інтеграційного процесу: державного рівня управління; регіонального рівня управління; рівня бізнес-середовища; рівня громадського суспільства. Обґрунтовані в дисертації науково-методологічні засади формування й розвитку інтеграційних процесів регіону та конкретизовані пропозиції щодо регулювання інтеграційних взаємодій сприятимуть підвищенню національної й регіональної конкурентоспроможності за умов подальшого економічного зростання й збереження ціннісних для держави орієнтирів. Дата реєстрації 2021-05-26 Додано в НРАТ 2021-05-26 Закрити