Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0521U101537, Докторська дисертація

Назва роботи

Теоретико-методологічні засади розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій.

Здобувач

Аверіна Катерина Сергіївна, Кандидат педагогічних наук

Керівник Терещук Григорій Васильович
popup.advisor Терещук Григорій Васильович
Опонент Козубовська Ірина Василівна
Опонент Караман Олена Леонідівна
Опонент Галян Олена Іванівна

На здобуття

Доктор педагогічних наук, 13.00.01, Загальна педагогіка та історія педагогіки

Дата захисту

14-05-2021

Опис

У контексті досягнень сучасної педагогічної науки та освітніх викликів обґрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку соціальної активності здобувачів вищої освіти – майбутніх фахівців соціономічних професій, виражені в сутнісному вигляді в концепції, авторській педагогічній системі та її моделі. Концепція дослідження, побудована на трьох концептах (теоретичному, методологічному і технологічному), передбачає оптимізацію розвитку соціальної активності здобувачів вищої освіти за соціономічними професіями і його систематизацію з урахуванням сучасних змін у функціонуванні соціальної сфери та відповідно до запитів суспільства. Система розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій розглядається як: цілеспрямовано організована, керована, багатофункціональна та відкрита педагогічна конструкція, комплекс каналів прямої і опосередкованої взаємодії викладачів і здобувачів вищої освіти задля реалізації визначених установок на соціальну активність; сукупність соціокультурних, психолого-педагогічних, організаційних та інших створених у закладі вищої освіти умов, що забезпечують позитивні зміни в підготовці здобувачів до соціально значущої діяльності. Базові компоненти авторської моделі педагогічної системи розвитку соціальної активності здобувачів охоплюють: теоретико-методологічний (ґрунтується на принципах системності, зв’язку теорії із соціальною практикою, об’єктивності, інтегративності, особистісного, діяльнісного, комунікативного, компетентнісного, аксіологічного, синергетичного та суб’єктного методологічних підходів); змістовий (знання, компетентності, що передбачені змістом освітньої програми; уміння й соціальний досвід, отримані під час навчальних та позанавчальних практик); організаційно-технологічний (форми, методи, засоби, технології розвитку соціальної активності здобувачів); критеріальний і результативний блоки (орієнтовані на кінцевий результат – підвищення рівня розвитку соціальної активності). Компоненти моделі відображають цілісність і системність урахування вимог до фахівців соціономічних професій, змісту розвитку соціальної активності здобувача, відповідності організації процесу і технологічних засобів цілепокладанню й орієнтації на результат – підвищення рівня розвитку соціальної активності здобувачів. Модель системи розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій у процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти реалізується на основі вибору і застосування освітніх технологій (універсальні, під якими розуміємо особистісно зорієнтовані, інтерактивні, проєктні, мультимедійні, тренінгові, проблемного навчання та ін., що є складниками макротехнологій; інформаційно-комунікаційні, соціально-виховні), упровадження організаційно-педагогічних умов, добору ефективних форм, методів, прийомів і засобів організації розвитку соціальної активності. У дисертації розвинуто дефініцію соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій, яка трактується як категорія (загальне поняття), що відображає найсуттєвіші суперечності та взаємодію суспільних норм й індивідуальних потреб здобувача, і водночас є характеристикою його особистості, визначальною для групи професій типу «людина-людина». Соціальна активність майбутнього фахівця розглядається як стан й інтегративна властивість особистості, що виявляється в процесі професійної освіти в ініціюванні та здійсненні актів соціальної взаємодії задля конструктивного саморозвитку, перетворення навколишнього середовища, досягнення особистих і соціально орієнтованих цілей здобувача, опосередкованих характером його майбутньої професійної діяльності. Визначено структурно-функціональні та факторно-інтегративні характеристики розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій у контексті педагогічного впливу освітнього середовища закладу вищої освіти. Встановлено об’єктивні та суб’єктивні критерії соціономічної діяльності задля розвитку соціальної активності, а саме: наявність спільної мети, супідрядність індивідуальних мотивів до дій та їхня реалізація через самоактуалізацію, що відтворює сукупність певних поглядів, настанов, потреб, цілей і цінностей особистості та виконує регулятивні функції в межах конкретної соціономічної професії.