Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0521U101757, Докторська дисертація На здобуття Доктор біологічних наук Дата захисту 13-09-2021 Статус Захищена Назва роботи Протеїни плазміноген/плазмінової системи як регулятори клітинних процесів та маркери патологічних станів різного ґенезу Здобувач Тихомиров Артем Олександрович, Доктор біологічних наук Керівник Гриненко Тетяна Вікторівна Консультант Гриненко Тетяна Вікторівна Опонент Натрус Лариса Валентинівна Опонент Ушакова Галина Олександрівна Опонент Кашуба Олена Віталіївна Рецензент Ушакова Галина Олександрівна Рецензент Дробот Людмила Борисівна Рецензент Матишевська Ольга Павлівна Опис Дисертацію присвячено розкриттю ролі протеїнів плазміноген/плазмінової системи в регулюванні функціональної активності тромбоцитів та ракових клітин й з’ясуванні значення фрагментів плазміногену (ангіостатинів) як діагностичних та прогностичних маркерів різних патологічних станів. Проведено комплексне дослідження механізмів регулювання Lys-плазміногеном агрегативної активності та ангіогенної функції тромбоцитів. Вперше показано, що антиагрегативні ефекти Lys-форми плазміногену реалізуються через порушення агоніст-індукованої реконструкції актинового цитоскелету тромбоцитів та пригнічення вивільнення альфа-гранул. Lys-плазміноген обмежує ангіогенну функцію тромбоцитів через інгібування вивільнення фактора росту ендотелійних клітин (VEGF) та утворення на плазматичній мембрані ангіостатинів – потужних інгібіторів неоваскуляризації. Вперше встановлено залежність утворення ангіостатинів тромбоцитами de novo від функціонального стану клітин. Доведено роль актину, експонованого на поверхні активованих тромбоцитів, у зв’язуванні плазміногену та генеруванні ангіостатинів. Експериментально обґрунтовано наукове положення про залучення протеїнів плазміноген/плазмінової системи до регулювання тромбоутворення, ангіогенезу та репаративних процесів через модулювання функціонального стану тромбоцитів. Досліджено механізми регулювання плазміноген/плазміном процесів, асоційованих з малігнізацією пухлинних клітин. Вперше встановлено, що одним з механізмів набуття клітинами аденокарциноми легені А549 резистентності до плазмін-індукованого апоптозу/аноікісу та підтримання міграційної активності є активація автофагії та індукція синтезу регуляторного ензиму TIGAR (TP53-induced glycolysis and apoptosis regulator). Показано, що здатність клітин аденокарциноми грудної залози 4Т1 продукувати ангіостатини та матриксні металопротеїнази обернено корелює з їхньою інвазійною активністю. Встановлено, що ангіостатини є негативними регуляторами запальних процесів та малігнізації гіперпластичних тканин міометрію та грудної залози за розвитку доброякісних новоутворень. Показано зниження рівня ангіостатинів у сітківці щурів з експериментальною гіперглікемією, що є можливим фактором розвитку діабетичної ретинопатії. Вперше доведено, що в утворенні ангіостатинів у нервовій тканині провідну роль відіграють астрогліальні клітини. Продемонстровано, що високі рівні ангіостатинів та активних матриксних металопротеїназ у тканинах трофічних та ішемічних виразок пригнічують репаративні процеси та є факторами хронізації ран. Отримані дані відкривають перспективи використання ангіостатинів як молекулярних маркерів розвитку серцево-судинних захворювань та ефективності їхнього лікування. Дата реєстрації 2021-09-20 Додано в НРАТ 2021-09-20 Закрити

Інформація × Реєстраційний номер 0521U101757, Докторська дисертація На здобуття Доктор біологічних наук Дата захисту 13-09-2021 Статус Захищена Назва роботи Протеїни плазміноген/плазмінової системи як регулятори клітинних процесів та маркери патологічних станів різного ґенезу Здобувач Тихомиров Артем Олександрович, Доктор біологічних наук Керівник Гриненко Тетяна Вікторівна Консультант Гриненко Тетяна Вікторівна Опонент Натрус Лариса Валентинівна Опонент Ушакова Галина Олександрівна Опонент Кашуба Олена Віталіївна Рецензент Ушакова Галина Олександрівна Рецензент Дробот Людмила Борисівна Рецензент Матишевська Ольга Павлівна Опис Дисертацію присвячено розкриттю ролі протеїнів плазміноген/плазмінової системи в регулюванні функціональної активності тромбоцитів та ракових клітин й з’ясуванні значення фрагментів плазміногену (ангіостатинів) як діагностичних та прогностичних маркерів різних патологічних станів. Проведено комплексне дослідження механізмів регулювання Lys-плазміногеном агрегативної активності та ангіогенної функції тромбоцитів. Вперше показано, що антиагрегативні ефекти Lys-форми плазміногену реалізуються через порушення агоніст-індукованої реконструкції актинового цитоскелету тромбоцитів та пригнічення вивільнення альфа-гранул. Lys-плазміноген обмежує ангіогенну функцію тромбоцитів через інгібування вивільнення фактора росту ендотелійних клітин (VEGF) та утворення на плазматичній мембрані ангіостатинів – потужних інгібіторів неоваскуляризації. Вперше встановлено залежність утворення ангіостатинів тромбоцитами de novo від функціонального стану клітин. Доведено роль актину, експонованого на поверхні активованих тромбоцитів, у зв’язуванні плазміногену та генеруванні ангіостатинів. Експериментально обґрунтовано наукове положення про залучення протеїнів плазміноген/плазмінової системи до регулювання тромбоутворення, ангіогенезу та репаративних процесів через модулювання функціонального стану тромбоцитів. Досліджено механізми регулювання плазміноген/плазміном процесів, асоційованих з малігнізацією пухлинних клітин. Вперше встановлено, що одним з механізмів набуття клітинами аденокарциноми легені А549 резистентності до плазмін-індукованого апоптозу/аноікісу та підтримання міграційної активності є активація автофагії та індукція синтезу регуляторного ензиму TIGAR (TP53-induced glycolysis and apoptosis regulator). Показано, що здатність клітин аденокарциноми грудної залози 4Т1 продукувати ангіостатини та матриксні металопротеїнази обернено корелює з їхньою інвазійною активністю. Встановлено, що ангіостатини є негативними регуляторами запальних процесів та малігнізації гіперпластичних тканин міометрію та грудної залози за розвитку доброякісних новоутворень. Показано зниження рівня ангіостатинів у сітківці щурів з експериментальною гіперглікемією, що є можливим фактором розвитку діабетичної ретинопатії. Вперше доведено, що в утворенні ангіостатинів у нервовій тканині провідну роль відіграють астрогліальні клітини. Продемонстровано, що високі рівні ангіостатинів та активних матриксних металопротеїназ у тканинах трофічних та ішемічних виразок пригнічують репаративні процеси та є факторами хронізації ран. Отримані дані відкривають перспективи використання ангіостатинів як молекулярних маркерів розвитку серцево-судинних захворювань та ефективності їхнього лікування. Дата реєстрації 2021-09-20 Додано в НРАТ 2021-09-20 Закрити