Реєстраційний номер
0521U101901, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор мистецтвознавства
Дата захисту
29-09-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
«Нова простота» як системний жанрово-стильовий феномен в сучасному музичному мистецтві.
Здобувач
Овсяннікова-Трель Олександра Андріївна, Кандидат мистецтвознавства
Керівник Овсяннікова-Трель Олександра Андріївна
Консультант Овсяннікова-Трель Олександра Андріївна
Опонент Шаповалова Людмила Володимирівна
Опонент Шип Сергій Васильович
Опонент Копиця Маріанна Давидівна
Рецензент Ніколаєвська Юлія Вікторівна
Рецензент Чеботаренко Ольга Валеріївна
Рецензент Самойленко Олександра Іванівна
Рецензент Северинова Марина Юріївна
Рецензент Коновалова Ірина Юріївна
Рецензент Сюта Богдан Омелянович
Рецензент Мельник Лідія Олександрівна
Рецензент Осадча Світлана Вікторівна
Рецензент Александрова Оксана Олександрівна
Рецензент Коханик Ірина Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
В монографії досліджуються системні аспекти явища «нової простоти» як стильової категорії сучасного музичного мистецтва. В роботі вирішуються наступні завдання: з’ясовуються музикознавчі підходи до феномену «нової простоти» та її проблемного кола у музикознавчому дискурсі; обгрунтовуються світоглядні та художньо-стильові засади формування концепції «нової простоти» у творчості західноєвропейських композиторів другої половини ХХ століття; висвітлюються творчі інтенції індивідуально-композиторських версій «нової простоти» у просторі радянського/пострадянського музичного мистецтва; визначаються методичні засади дослідження феномену «нової простоти»; розглянуто вербальний дискурс композиторів-репрезентантів «нової простоти» в контексті методологічної спрямованості сучасного музикознавства; досліджується авторське композиторське слово як передумова музикознавчого моделювання теоретичної концепції «нової простоти»; розглянуто музично-стильову парадигматику другої половини ХХ-початку ХХІ століть як чинник контекстуальних значень «нової простоти»; виявляється змістовний комплекс поняття простоти у визначені художньо-естетичних засад музичного мистецтва; обгрунтовується антиномія простоти-складності в якості чинника музично-стилістичного комплексу «нової простоти»; визначаються змістовні значення категорії «нового» в академічному музичному мистецтві ХХ сторіччя і «новій простоті»; досліджується значення жанрово-комунікативного модусу і компенсаторної функції «нової простоти» (на прикладі «слабкого стилю» В. Сильвестрова); розглянуто тенденцію універсалізації музично-семантичного комплексу «нової простоти» в сучасному мистецтві на прикладі виявлення її семантичних функцій в кіномистецтві.
Дата реєстрації
2021-10-05
Додано/оновлено в НРАТ
2021-10-05 / 2026-07-01
