Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0521U102090, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 07-12-2021 Статус Запланована Назва роботи Клініко-психологічні та психосоціальні чинники патоморфозу розладів депресивного спектру (рання діагностика, прогноз, комплексна корекція) Здобувач Белов Олександр Олександрович, Кандидат медичних наук Керівник Пшук Наталія Григорівна Консультант Пшук Наталія Григорівна Опонент Венгер Олена Петрівна Опонент Маркова Маріанна Владиславівна Опонент Ісаков Рустам Ісроїлович Опис Дисертацію присвячено комплексному вивченню соціально-демографічних, клініко-психологічних, патопсихологічних, індивідуально-патоперсонологічних та психопатологічних аспектів депресивних розладів з урахуванням гендерного, вікового, соціально-демографічного та клінічного патоморфозу; науковому обґрунтуванні та розробці комплексної системи відповідного медико-психологічного супроводу. У роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуальної наукової проблеми медичної психології щодо покращення системи медико-психологічного супроводу пацієнтів з депресивними розладами на підставі вивчення комплексу соціально-демографічних, клініко-психологічних, патопсихологічних, індивідуально-патоперсонологічних та психопатологічних чинників у контексті патоморфозу. Основою дослідження стало вивчення медичної документації 403 пацієнтів з депресивними розладами, які зверталися за медичною допомогою у період 1971-2016 років, поглиблене дослідження медичної документації 236 пацієнтів з депресивними розладами, які зверталися за медичною допомогою у період 1971-1995 років, а також клініко-психологічного обстеження 245 пацієнтів з депресивними розладами. Встановлено, що основними тенденціями вікового патоморфозу депресивних розладів є значуще більш ранній вік початку захворювання та збільшення вікового діапазону дебюту депресивних розладів; гендерного патоморфозу – збільшення питомої ваги жінок серед хворих; а соціально-демографічний патоморфоз визначається суспільно-соціальними тенденціями. Виявлено, що клінічний патоморфоз ініціального етапу депресивних розладів характеризується загальною тенденцію до збільшення виразності ініціальної симптоматики з емоційною гіперестезією, астенією, соматовегетативними порушеннями та диссомніями; маніфестного етапу – зменшенням астенічної симптоматики і збільшенням тривожної, соматовегетативної та диссомнічної симптоматики. У динаміці клінічного патоморфозу депресивних розладів зменшилася поширеність ангедонії і заниженої самооцінки, та збільшилася поширеність астенічної, когнітивної, тривожної, сомато-вегетативної і диссомнічної симптоматики. В інтрасиндромологічній структурі зменшилася частота вітальних та анестетичних форм при збільшенні поширеності апатичної, тривожно-фобічної та іпохондричної депресій з диссомнічним, сомато-вегетативним, сенесто-алгічним, астенічним та патохарактерологічним синдромами. Клінічний патоморфоз депресивних розладів більшою мірою виражений у віковій групі до 30 років. Встановлено погіршення основної депресивної сипмтоматики з віком, більш виражене у чоловіків, з превалюванням у синдромологічній структурі у жінок анергічних і астенічних компонентів, тривожно-фобічних і сенесто-іпохондричних проявів, а у чоловіків адинамічного і дисфоричного синдромів. Виявлено поліморфність психопатологічних проявів сучасних депресивних розладів, що включають, окрім стрижневої депресивної і тривожної симптоматики, помірно виражені прояви міжособистісної сензитивності, обсесивно-компульсивної симптоматики та соматизації; що збільшуються з віком. Ідентифіковано стійкі патохарактерологічні і патоперсонологічні риси, асоційовані з депресивними розладами, що включають стійку дистимію, тривогу, іпохондричні фіксації, афективну лабільність і психопатизацію, і визначено їх гендерні та вікові особливості. Встановлено, що депресивні розлади супроводжуються суттєвим зниженням життєстійкості та якості життя і соціальної підтримки пацієнтів, та вираженою соціально-психологічною дезадаптацією, що погіршується з віком. Визначено, що основними предикторами депресивного розладу на ініціальному етапі є знижений настрій, диссомнії, прояви тривоги, страху, астенізації та соматовегетативної симптоматики, та ідентифіковано специфічні гендерні відмінності. Розроблено математичну прогностичну модель розвитку психосоціальної дезадаптації при депресивних розладах і запропоновано операціональні критерії для якісної і кількісної оцінки ризику психосоціальної дезадаптації. З урахуванням основних тенденцій патоморфозу депресій та соціально-демографічних, клініко-психологічних, патопсихологічних, індивідуально-патоперсонологічних та психопатологічних особливостей сучасних депресивних розладів розроблено і впроваджено в практику комплексну систему медико-психологічного супроводу пацієнтів з депресіями. За результатами апробації запропонованої системи підтверджено її високу ефективність. Дата реєстрації 2021-12-21 Додано в НРАТ 2021-12-21 Закрити