Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0523U100219, Докторська дисертація На здобуття Доктор філологічних наук Дата захисту 10-11-2023 Статус Запланована Назва роботи Дискурс інформаційної війни: лінгвокогнітивний та психолінгвістичний аспекти Здобувач Кирилюк Ольга Леонідівна, Кандидат філологічних наук Опонент Вільчинська Тетяна Пилипівна Опонент Костусяк Наталія Миколаївна Опонент Левченко Тетяна Миколаївна Опис У дисертації вперше в українському мовознавстві здійснено ґрунтовний різноаспектний аналіз дискурсу російсько-української інформаційної війни з погляду лінгвокогнітивістики та психолінгвістики. Досліджено тему протистояння між двома країнами в історичній площині, зокрема увагу приділено мовній об’єктивації подій і явищ періоду визвольних змагань початку ХХ століття, а також докладно вивчено наративи підготовки інформаційного поля до гарячої фази війни в добу незалежности (2003 – 2013 рр.) й наративи періоду збройної агресії (2014 р. – дотепер). Проаналізовано мовний інструментарій, використовуваний Росією з метою маніпулювання суспільною думкою, а також вивчено особливості формування дискурсу українського опору. У процесі аналізу дискурсу інформаційної війни визначено низку його диференційних ознак, таких, як: 1) наскрізна сугестивність, що полягає в систематичному впливі на суспільну свідомість; 2) узагальнювальність учасників комунікації (увага зорієнтована на тому, аби вплинути на великі групи населення); 3) зрозумілість широкому колу реципієнтів; 4) нав’язувана оцінність, яка змушує реципієнта сприймати будь-які поняття в межах категорії добре – погане; 5) необмеженість жанрів; 6) орієнтованість на ментальну картину світу певного суспільства; 7) інформаційна варіативність, що покликана дезорієнтувати суспільство створенням великої кількости версій тієї самої події чи явища. Встановлено власне-мовні способи впливу на реципієнта в дискурсі воєнного протистояння, серед них: 1) уведення слова в потрібний мікроконтекст (прийом зв’язки); 2) використання евфемізмів; 3) висловлення у формі трюїзмів/ квазітрюїзмів (загальників); 4) вживання слів, сполук, фраз із іллокуцією заклику; 5) застосування концептуальних метафор; 6) вдавання до пресупозицій та імпліцитної семантики як засобів маніпуляції; 7) вживання конструкції так званий та лексеми нібито; 8) маніпулювання прийменниками; 9) послуговування дегуманізувальною та демонізувальною лексикою; 10) використання слів з об’єднувальною семантикою; 11) вживання мовних одиниць із префіксом недо-; 12) вилучення важливих слів із публічного дискурсу; 13) заміна ключових лексем у повідомленні та перейменування; 14) пояснення через заперечення; 15) називання понять словами з протилежним значенням; 16) вживання великої кількости емоційно забарвлених мовних одиниць; 17) онімна маніпуляція. У цілому дискурс інформаційного протистояння досліджено за чотирма аспектами: ворожого знецінення національної картини світу; агресії; опору; асоціативно-семантичних виявів концепту ВІЙНА. Результати дисертації формують методологічну базу для досліджування інформаційного дискурсу щодо наявності мовних засобів маніпулятивного впливу, виявлення прихованих загроз, а також для проведення лінгвістичних експертиз у межах законодавства, спрямованого на захист національних інтересів держави. Ключові слова: інформаційна війна, маніпулятивні мовні засоби, концепт, концептуальна метафора, лінгвомем, фрейм, фабрикований фрейм, фреймові мережі, прийом зв’язки, асоціативно-семантичне поле, асоціативно-семантична група, мова ворожнечі, дискурс агресії, дискурс опору. Дата реєстрації 2023-11-02 Додано в НРАТ 2023-11-02 Закрити