Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0523U100264, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 11-01-2024 Статус Підтверджена МОН Назва роботи ГІСТЕРЕКТОМІЯ В ПЕРІОД МЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ. ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНА РЕАБІЛІТАЦІЙНА ПРОГРАМА Здобувач Прощенко Ольга Миколаївна, к.мед.н. Консультант Говсєєв Дмитро Олександрович Опонент Макарчук Оксана Михайлівна Опонент Булавенко Ольга Василівна Опонент Татарчук Тетяна Феофанівна Опис Розширено уявлення щодо патогенезу віддалених післяопераційних ускладнень у пацієнток після гістеректомії, доповнено наукові дані щодо ролі опортуністичної сальпінгектомії у зниженні функціональних резервів яєчникової тканини. Гістеректомія з опортуністичною сальпінгектомією у віці менопаузального переходу призводить до порушення стероїдогенезу у ішемізованих яєчниках, це підтверджено шляхом УЗД, що показало зменшення об’єму яєчників поряд із підвищенням індексу резистентності і систоло-діастолічного співвідношення, а також тенденцією до зростання рівня ФСГ у 1,7 рази (р<0,05). У 25,6% жінок діагностовано синдром виснаження яєчників та передумови для формування постгістеректомічного синдрому із проявами нейровегетативних (54,4%) і психоемоційних порушень (48,3%) упродовж року після операції. Це дозволило обґрунтувати принципи ранньої діагностики гормонального, психоемоційного та вазомоторного дистресу та дисфункції тазового дна, розробити критерії ризику щодо їх розвитку. Вік старше 45 (СШ=1,721; р=0,040), гістеректомія (СШ=2,135; р=0,030), рівень ФСГ ≥ 20 Од/л (СШ=1,400; р=0,000) ізольовано і в сукупності асоціюються з ризиком виникнення менопаузальних порушень (класифікаційна цінність моделі 80%). Вперше у динаміці, протягом трьох років спостереження виявлено безпосередні та віддалені результати гістеректомії у жінок в періоді менопаузального переходу при використанні різних оперативних доступів. Виявлено відмінності у частці віддалених післяопераційних ускладнень: хронічний тазовий біль при вагінальному доступі спостерігався у 2,6 рази рідше (СШ=5,56; р=0,001, χ2= 24,07), як і метаболічні (СШ=1,83; р=0,123, χ2= 2,37), вегетосудинні й психоемоційні (СШ=2,05; р=0,038, χ2= 4,29), генітоуринарні порушення (СШ=2,86; р=0,048, χ2= 7,25). Визначено основні предиктори розвитку метаболічного синдрому. Високий ІМТ (СШ=7,500; р<0,000), обсяг талії понад 80 см (СШ=5,700; р<0,000), наявність ознак клімактеричного синдрому (СШ=7,500; р=0,000), гістеректомія (СШ=4,627; р=0,040) і вік старше 45 років (СШ=5,900; р=0,000) ізольовано і у сукупності асоціювалися з ризиком виникнення метаболічних порушень (класифікаційна цінність моделі 85%), що через рік проявлялося стійкою артеріальною гіпертензією у 38,2%, зростанням ІМТ у 50,4%, гіперліпідемію у 67,6%. Вперше вивчено частоту поліморфізму гена проколагену I типу альфа (α) COLІA1 й диференціальну експресію генів структурних і регуляторних білків сполучної тканини: COLІA1, fibronectin, elastin, TGF-β1, LOX, що дозволило встановити їх роль у розвитку пролапсу тазових органів у жінок після гістеректомії та отримати статистично значимі дані, які підтверджують, що носійство визначених генотипів асоціюється з ризиком розвитку дисфункції тазового дна. На основі отриманих результатів проведено аналіз та дана оцінка предикторам розвитку пролапсу тазових органів, Предикторами десценції тазового дна є 2 і більше вагінальних пологів (СШ=2,569; р=0,028), стигми генетично детермінованої НДСТ (СШ=3,788; р=0,002), гістеректомія (СШ=2,543; р=0,040), вік понад 50 років (СШ=2,380 р=0,038), поліморфізм rs1800012 у гені COL1A1 у гетерозиготному варіанті (СШ=2,400; р=0,040) та у гомозиготному варіанті (СШ=3,275; р=0,030). Розроблено алгоритм вибору доступу при гістеректомії з приводу доброякісної патології матки, апробовано менеджмент периопераційного супроводу з урахуванням принципів прискореної реабілітації. Розроблено і апробовано індивідуалізований комплекс післяопераційних реабілітаційних заходів із раннім застосуванням монокомпонентної гормональної менопаузальної терапії разом із препаратами цитрату магнію й корекції метаболічного гомеостазу цукрознижувальним лікарським засобом класу бігуанідів; у випадку високого ризику серцево-судинних захворювань, переддіабету і нейро-циркуляторної дистонії за гіпертонічним типом – інгібітори натрійзалежного котранспортеру глюкози 2-го типу. Розроблена лікувально-реабілітаційна програма із застосуванням FTS в периопераційному менеджменті продемонструвала зменшення об`єму інтраопераційної крововтрати на 25,0% (р<0,05), інтраопераційного гемогідробалансу в 1,9 рази, термінів видалення сечового катетера у 2,0 рази, швидше у 1,9 рази відновлення перистальтики та у 2,9 рази фізичної активізації рухової активності (р˂0,05), що дозволило знизити терміни тимчасової непрацездатності. Комплексна післяопераційна реабілітаційна програма дозволила покращити параметри якості життя пацієнток (79,2±2,4 бали проти групи порівняння, де цей показник становив 66,3±2,9 бали) за рахунок усунення вазомоторних проявів (у 74,39% жінок, р=0,006, χ2=7,32) та психоемоційних розладів (у 73,17% осіб, р=0,001), зменшення частки генітоуринарних порушень, сприяла позитивним змінам метаболічного гомеостазу (86,58% пацієнток, р=0,006, χ2=7,49). Дата реєстрації 2023-12-18 Додано в НРАТ 2023-12-18 Закрити