Search academic texts

Information × Registration Number 0524U000034, Doctoral dissertation Status Доктор медичних наук Date 06-02-2024 popup.evolution e Title Critical incidents prevention during surgery under different types of anesthesia Author Kateryna Y. Bielka, Кандидат медичних наук popup.advisor Iurii L. Kuchyn popup.opponent Dmytro O. Dziuba popup.opponent NATALIA MATOLINETS popup.opponent Dmitro Dmytriiev Description У дисертаційній роботі на підставі проведеного комплексного аналізу представлено новий напрямок у вирішенні актуальної науково-практичної проблеми сучасної медичної науки – зменшення ризиків розвитку виникнення критичних інцидентів під час хірургічних втручань в умовах загальної, нейроаксіальної, регіонарної та місцевої анестезії та покращення результатів лікування пацієнтів шляхом оптимізації анестезіологічного менеджменту із застосуванням різних новітніх організаційних та навчальних технологій. За результатами першої частини дисертаційного дослідження встановлено частоту КІ в Україні – 9,35 випадків на 1000 анестезіологічних забезпечень або 0,93%. Більшість критичних інцидентів була пов’язана з проблемами у забезпеченні прохідності дихальних шляхів та гемодинамічними порушеннями. Факторами ризику виникнення КІ під час анестезіологічного забезпечення були вік 45-75 років (1,67 [1,1-2,5], p=0,01), ризик анестезії за ASA II (38 [13-106], p<0,001), III (34 [12-98], p<0,001) або IV (3,7 [1,2-11,0], p=0,03) порівняно з ризиком ASA I. Навпаки, знижувала ризик КІ регіонарна анестезія (0,67 [0,5-0,9], p=0,028) або комбінація загальної анестезії (ЗА) та РА (0,55 [0,3-0,9], p=0,015), порівняно із загальною анестезію. За результатами другої частини дисертаційного дослідження готовність до виникнення КІ та впровадження стандартів безпеки під час анестезіологічного забезпечення знаходиться на недостатньому рівні в лікарнях України. Тільки 40% респондентів повідомили про впровадження в ЗОЗ принципів Гельсінської декларації, 16,7% рутинно використовують чек-лист ВООЗ «Безпечна хірургія», мінімальний перелік протоколів мають в середньому 60,5±19,3% ЗОЗ. Проблемними компетенціями, за якими лікарі-інтерни та лікарі-анестезіологи мали менші бали, виявились компетенції управління ресурсами, організація роботи (p=0,03 для лікарів-інтернів та р=0,008 для лікарів-анестезіологів), робота в екстреній ситуації (p=0,03 для лікарів-інтернів та р=0,02 для лікарів-анестезіологів). За результатами третьої частини дисертаційного дослідження, впровадження організаційних технологій – чек-листу ВООЗ «Безпечна хірургія», чек-листа обладнання перед анестезією, алгоритмів менеджменту критичних інцидентів в операційній – достовірно зменшувало 30-денну смертність після операції (0,35 [0,13-0,95], p=0,03) та загальний ризик великих післяопераційних ускладнень (0,35 [0,23-0,54], p<0,001). За результатами четвертої частини дисертаційного дослідження, симуляційні тренінги були ефективними щодо підвищення рівня готовності лікарів анестезіологів та лікарів-інтернів до виникнення КІ під час анестезіологічного забезпечення. Симуляційний тренінг «Важкі ДШ» достовірно зменшив кількість значимих відхилень від DAS протоколу при проходженні сценарію «Можу вентилювати не можу інтубувати» лікарями-анестезіологами одразу після тренінгу та через 6 місяців. За результатами п’ятої частини дисертаційного дослідження, технології оцінювання професійних компетентностей лікарів-інтернів на робочому місці (багатофакторне (360°)-оцінки, пряма оцінка процедури та оцінка на основі клінічного випадку) були ефективними щодо покращення навичок комунікації (p<0,001), виявлення недоліків знань та вмінь (<0,0001), підвищення готовності до самостійної роботи лікарів-інтернів (p<0,001). Таким чином, впровадження організаційних та навчальних технологій дозволило достовірно знизити частоту виникнення критичних інцидентів, їх негативні наслідки щодо результатів лікування та підвищити готовність лікарів-анестезіологів та лікарів-інтернів до розпізнавання та менеджменту КІ під час різних методів анестезіологічного забезпечення. На основі визначених факторів та методів управління безпекою, з урахуванням досвіду планування на основі спроможностей (ОПОС) – одного із сучасних методів оборонного планування, який поширений у секторі безпеки та оборони країн НАТО та широко використовується для планування та оцінки можливостей систем охорони здоров’я надавати медичну допомогу при виникненні надзвичайних ситуацій, катастроф, пандемій тощо, розроблено концепцію та чек-лист спроможності лікувального закладу щодо менеджменту критичних інцидентів в умовах загальної, нейроаксіальної, регіонарної та місцевої анестезії. Registration Date 2024-01-24 popup.nrat_date 2024-01-24 Close