Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0524U000067, Докторська дисертація

Назва роботи

Оптимізація діагностичних та лікувальних підходів різних форм хвороби Паркінсона

Здобувач

Таряник Катерина Анатоліївна, Кандидат медичних наук

Опонент Карабань Ірина Миколаївна
Опонент Міщенко Тамара Сергіївна
Опонент Гриб Вікторія Анатоліївна

На здобуття

Доктор медичних наук, 14.01.15, Нервові хвороби

Дата захисту

15-03-2024

Опис

У дисертації наводиться нове вирішення науково-практичної проблеми щодо оптимізації методів діагностики та лікування хворих із різними формами хвороби Паркінсона (ХП) шляхом вивчення клінічних, нейропсихологічних, нейровізуалізаційних, нейрофізіологічних, гемостазіологічних, гемо- реологічних характеристик з урахуванням особливостей ліпідного обміну, розподілу алелей однонуклеотидного гену синуклеїна (snca), циркадних коливань концентрації греліну та α-синуклеїну, рівня експресії часових генів (bmal1 та per2). Вперше проведений аналіз біоритмологічного статусу пацієнтів із різними формами ХП, визначена значимість нейровізуалізаційних методів (МРТ головного мозку, УЗД брахіоцефальних судин) у діагностиці хвороби Паркінсона, вперше проведена оцінка електронейроміографічних показників у пацієнтів із ХП та запропоновані шляхи удосконалення діагностики тремору та тунельних синдромів. Визначена патогенетична роль циркадних коливань концентрації греліну, α-cинуклеїну, роль поліморфізму гену синуклеїну (snca rs2583988) та рівень експресії часових генів (bmal 1, per2) периферичного молекулярного годинника у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Вперше проведений аналіз зв’язків між концентрацією синуклеїну, поліморфізму гену snca rs2583988 із розвитком хвороби Паркінсона та її клінічною формою. За результатами двох факторного дисперсіного аналізу встановлено статистичні зв’язки клінічної форми із концентрацію α-синуклеїну і відсутність впливу генотипу на концентрацію α –синуклеїну. Тоді як асоціація ХП з мінорною алеллю Т поліморфізму гену snca rs2583988 дозволяє розглядати його у якості фактору ризику виникнення ХП, але не прогностичним відносно клінічного перебігу чи форми захворювання. Тоді як концентрація синуклеїну асоційована із клінічною формою ХП. Вцілому, представлено метаболічні наслідки циркадної дисрегуляції у пацієнтів із ХП, а також продемонстровано, що леводопа впливає на метаболічні процеси при ХП, які можуть обумовлювати немоторні симптоми, проте не чинить ефекту на ланку генетичної регуляції. За допомогою методу факторного аналізу проаналізовано діагностичні підходи уражень периферичних нервів при ХП із розрахунку тяжкості тунельних нейропатій та вираженості тремору. Показано, що добові коливання греліну можна розглядати в якості біомаркера циркадної дисфункції сну у пацієнтів із ХП. Встановлено, що застосування оптимізованої схеми лікування сприяє зменшенню немоторних проявів, моторних флуктуацій та ускладнень леводопа-терапії.