Добкторська дисертація. Сафонов Роман Анатолійович. Проблема генітального пролапсу у жінок з екстрагенітальною патологією

Реєстраційний номер

0524U000128, Докторська дисертація

На здобуття

Доктор медичних наук

Дата захисту

10-05-2024

Статус

Підтверджена МОН

Назва роботи

Проблема генітального пролапсу у жінок з екстрагенітальною патологією

Здобувач

Сафонов Роман Анатолійович, к.мед.н.

Опонент Семенюк Людмила Миколаївна
Опонент Гладчук Ігор Зіновійович
Опонент Суханова Ауріка Альбертівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

Дисертацію присвячено вирішенню актуальної проблеми акушерства та гінекології, а саме – підвищенню ефективності діагностики та лікування генітального пролапсу, попередженню рецидивів, розробці реабілітаційних заходів шляхом впровадження індивідуального підходу до хірургічної корекції на основі оцінки анатомо-функціональних механізмів порушень тазового дна у жінок з екстрагенітальною патологією. Дослідження проведено в чотири етапи: на першому етапі проведений ретроспективний аналіз медичної документації (9 333 медичні карти стаціонарного хворого), за допомогою якоґо вдалося встановити анамнез хвороби, характер і вираженість розвитку ГП у 409 пацієнток залежно від його тривалості та факторів, які впливають на його виникнення, хронічні захворювання, наявність екстрагенітальної патології, застосовані методи діагностики та лікування ГП, профілактики рецидивів; на другому етапі проведене клініко-інструментальне обстеження 287 жінок з ГП (основна група– 210 жінок з ГП та екстрагенітальною патологією; група порівняння – 77 жінок з ГП без екстрагенітальної патології; 30 практично здорових жінок склали контрольну групу; третій етап дослідження полягав у проведенні експерименту in vitro та in vivo на мишах для порівняння різних сітчастих та шовних матеріалів та методик з метою покращення результатів лікування генітального пролапсу; на четвертому етапі дослідження проведено порівняльну характеристику існуючих методів лікування, розроблено персоніфікований алгоритм лікувальних та реабілітаційних заходів у жінок з ГП та 3 екстрагенітальною патологією, спрямованих на профілактику рецидивів, оцінено його ефективність. За результатами ретроспективного аналізу частота хірургічних втручань через ГП 3-4 ступеня сягала 5,49%, пацієнтки представлені переважно мешканками області (75%), серед яких 83,4% – жінки похилого та старечого віку, які мали 2 та більше пологів. Повне випадіння матки діагностовано в 64,3%, передній пролапс – у 20,3%, рецидиви після оперативного лікування виникли у 12-20% випадків. Більше ніж у половини хворих на ГП виявлені захворювання серцевосудинної системи, зокрема гіпертонічна хвороба різного ступеня (62,8%), ІХС (59,9%), кардіосклероз (53,3%). Захворювання дихальної системи (хронічний бронхіт, бронхіальна астма, ХОЗЛ) сягали 17,4%. Серед ендокринної патології переважали ожиріння (14,2%), захворювання щитоподібної залози (10,3%), цукровий діабет (7,8%). Серед хвороб сечової системи переважали цистит (13,9%), сечокам’яна хвороба (6,1%), хронічний пієлонефрит (4,2%). Тому наявність екстрагенітальної патології в жінок з ГП нагально потребує індивідуального підходу з урахуванням соматичних захворювань та модернізації оперативних втручань. Інструментальні методи дослідження сприяють своєчасній діагностиці ГП у жінок з екстрагенітальною патологією. У 40% пацієнток з ГП рубцеві зміни промежини неможливо було побачити при гінекологічному огляді, але вони візуалізувалися за допомогою УЗД (3D) у вигляді асиметрії сухожильного центру промежини, порушення контурів м'язових пучків, деформації та витончення m.levator ani, наявності сполучнотканинних гіперехогенних включень. Додаткове динамічне УЗД (4D), доплерометричне та еластографічне дослідження допомагають визначити топографію травмованої промежини для хірургічної корекції, а МРТ у післяопераційному періоді – виявити гематоми та інші ускладнення хірургічного лікування. Дослідження вмісту гормонів у жінок з ГП продемонструвало, що рівні ФСГ та ЛГ були втричі вище за норму, а кортизол – в 1,7 разів. Тестостерон 4 був знижений у 2,9 разів, пролактин – в 1,5 раза, естрадіол – у 2,6 раза, прогестерон – у 3,3 раза, порівняно зі здоровими жінками. Визначені гормональні зміни в жінок похилого віку з екстрагенітальною патологією можуть сприяти розвитку ГП, а їх своєчасна діагностика та корекція покращити перебіг післяопераційного періоду та якість життя хворих. Проведене імуногістохімічне дослідження тканин піхви дозволяє констатувати, що різні вікові групи жінок з ГП мають характерні особливості, пов’язані з віковими змінами, особливостями менструального циклу та гормональної насиченості організму. У пацієнток з ГП в менопаузі, порівняно з жінками репродуктивного віку, товщина епітелію піхви зменшується в 1,8 разів, товща поверхневого шару – у 2,4 раза, товща шипуватого шару також знижується в 1,6 разів, товща базального шару – в 1,5 разів, що може бути обумовлено віковими атрофічними змінами через гормональну недостатність.

Дата реєстрації

2024-04-23

Додано/оновлено в НРАТ

2024-04-23 / 2026-07-01