Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0524U000306, Докторська дисертація На здобуття Доктор фармацевтичних наук Дата захисту 17-09-2024 Статус Захищена Назва роботи Теоретико-організаційні основи належної аптечної практики у реалізації стратегії профілактики та управління цукровим діабетом Здобувач Власенко Ірина Олексіївна, Кандидат фармацевтичних наук Опонент Косяченко Костянтин Леонідович Опонент Пестун Ірина Володимирівна Опонент Ткаченко Наталя Олександрівна Опис Дисертаційну роботу присвячено теоретичним та організаційним основам належної аптечної практики (НАП) у реалізації стратегії профілактики та управління цукровим діабетом (ЦД) та опрацьовано теоретичні положення, рекомендації для їх впровадження в практичну діяльність аптечних закладів. У результаті проведеного аналітичного огляду літератури узагальнено дані щодо сучасних тенденцій поширеності та наслідків ЦД. Значна поширеність ЦД та незадовільні результати лікування хворих на ЦД в Україні (12,7 % пацієнтів досягають компенсації захворювання) зумовлюють пошук шляхів вирішення цієї проблеми. Перспективним є залучення фармацевтичних спеціалістів та впровадження НАП в Україні для реалізації стратегії профілактики та управління ЦД. Методом синтезу на підставі аналізу міжнародних документів запропоновано блок-схему взаємозв’язку основних напрямків діяльності аптеки при здійсненні фармацевтичної допомоги (ФД), згідно з НАП за рівнями профілактики, визначеними ВООЗ, щодо ЦД і його ускладнень. Розроблено програмно-цільову структуру для підготовки та виконання дослідження. Вивчення нормативних документів та стандартів лікування ЦД показало, що чинне законодавство України дозволяє використовувати лікарям поряд із вітчизняними і закордонні клінічні настанови для лікування ЦД для впровадження сучасних схем фармакотерапії. 3 Маркетинговий аналіз асортименту гіпоглікемізуючих препаратів (ГГП) синтетичного та рослинного походження свідчить, що в Україні зареєстровано достатній асортимент ГГП, який дає змогу застосовувати сучасні схеми терапії ЦД2Т. Дослідження фармацевтичного ринку приладів для моніторингу глікемії довело наявність широкого вибору моделей глюкометрів, що дає можливість задовольнити потреби пацієнта. За останнє десятиріччя спостерігається розвиток сегмента глюкометрів як кількісно (збільшено кількість моделей в 1,8 рази), так і якісно (розширення функціоналу приладів). За результатами проведеного дослідження виявлено проблемні питання фармацевтичного забезпечення хворих на ЦД, в тому числі, в умовах воєнного стану та запропоновано шляхи його удосконалення. Анкетуванням виявлено численні проблеми застосування ЛЗ та низьку прихильність до лікування пацієнтів із ЦД в Україні. Встановлено комплекс проблем, пов’язаних із наданням ФД хворим на ЦД та впровадженню нових фармацевтичних послуг (ФП). Визначено преференції пацієнтів із ЦД щодо діяльності аптечних закладів (наявність широкого асортименту товару, програма лояльності на діабетичні товари). Обґрунтовано впровадження додаткових ФП в аптеках (тестування глюкози в крові, холестерину, артеріального тиску; перевірка ваги; розрахунок індексу маси тіла та інтерпретація результатів) та фармацевтичних консультацій (прийом ліків, взаємодія із ЛЗ та харчовими продуктами, вплив коморбідних станів пацієнта). За думкою пацієнтів із ЦД, перспективним є організація «Школи самоконтролю діабету» на базі аптеки та проведення в аптеках систематичних просвітницьких заходів до Всесвітнього дня діабету. Комплексне анкетування лікарів встановило причини обмеженого призначення сучасних ГГП для терапії ЦД2Т: висока ціна, відсутність в програмі реімбурсації, відсутність в аптеці та недостатня поінформованість лікаря про деякі групи ЛЗ (інгібітори (α--глюкозидази, тіазолідини, інгібітори DPP-4, репаглініди). Враховуючи виявлені фактори, що впливають на призначення лікаря, досліджено соціально-економічну доступність ГПП в Україні, з урахуванням системи 4 реімбурсації. Аналіз переліку реімбурсованих препаратів показав, що із зареєстрованих 161 ГГП, які містять 16 міжнародних непатентованих назв (МНН) та 8 їх комбінацій, реімбурсації підлягають три найменування: метформін (40), глібенкламід (3), гліклазид (8), більшість із яких (76,9%) – вітчизняного виробництва. Розрахунки доплати DDD препаратів показали, що для гліклазиду вона становить 0,111-2,510 грн, а для метформіну – 0,105-1,576 грн. Глібенкламід повністю реімбурсується. Доплата за ГПП іноземного виробництва більша, ніж вітчизняного. Протягом року із введення воєнного стану відбулись зміни у реімбурсації ГПП. Встановлено, що заявлені виробниками роздрібні ціни ГГП, які підлягають відшкодуванню, за досліджений період зросли на 10–23 %. Проведений аналіз відшкодування ГГП у перший рік воєнного стану продемонстрував, що система реімбурсації в Україні зазнала негативних змін: подорожчали ліки, збільшився розмір доплати пацієнтів за ЛЗ, зменшилась кількість ГГП, які підлягають повній реімбурсації. Але вдалося зберегти функціонування системи реімбурсації та запровадити деякі позитивні елементи: збільшено кількість ГГП, які підлягають повній компенсації, включно пролонговані форми. Це свідчить про сталість системи охорони здоров’я в Україні. Дата реєстрації 2024-09-06 Додано в НРАТ 2024-09-06 Закрити