Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0524U000334, Докторська дисертація На здобуття Доктор історичних наук Дата захисту 01-11-2024 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Парафіяльні священники Київської митрополії другої половини XVIII ст.: соціокультурний аналіз (на прикладі Пирятинської протопопії) Здобувач Дмитренко Віталій Анатолійович, Кандидат історичних наук Опонент Тригуб Олександр Петрович Опонент Ластовський Валерій Васильович Опонент Кузнець Тетяна Володимирівна Опис Дослідження присвячене комплексному аналізу соціокультурних характеристик парафіяльних ієреїв Пирятинської протопопії Київської митрополії другої половини XVIII століття. Головний акцент зроблено на вивченні соціальних і культурних явищ та процесів у середовищі священиків протопопії в контексті дисциплінування та уніфікації, що їх зазнавала православна церква в Україні в цей час. Автор визначив актуальність дослідження на рівні соціуму, церкви та церковно-адміністративної одиниці. Схарактеризовано стан і рівень наукової розробки теми. Література розглядалася на основі семантичного підходу відповідно до поділу на три рівні з урахуванням родових ознак: макрорівень (розвідки з історії ранньомодерного українського соціуму, релігійних і культурних практик характерних для нього), мезорівень (праці з історії православної церкви в Україні XVIII століття), мікрорівень (дослідження з історії парафіяльного духовенства). У дисертації подано аналіз ємності та достовірності наявної джерельної бази. Використані письмові джерела, відповідно до усталеної класифікації, об’єднано в кілька груп: актові, або законодавчі; діловодні, або справочинні; облікові або статистично-описові; матеріали особового походження або ego-документи; літературні та фольклорні пам’ятки. Першорядне значення серед них у контексті соціокультурного аналізу мають діловодні документи та облікові джерела. У роботі окреслено теоретико-методологічні засади вивчення локальної групи парохів та запропоновано схему їхнього аналізу. Вона включає такі компоненти: опис простору життєдіяльності, демографічні характеристики, родинне та інтимне життя, ініціацію, аналіз бюджету часу та доходів, співжиття членів соціальної групи з представниками інших груп та поміж собою. У дисертаційному дослідженні встановлено кількість храмів у протопопії та священиків, які служили в них у другій половині XVIII століття. Подано опис топографії храмових посвят і виявлено, що беззаперечне лідерство за популярністю належало культові Миколая Мірлікійського. Проведено аналіз матеріального стану церков, з’ясовано тривалість їх функціонування, час та обставини реконструкції й будівництва нових храмів. Вивчено ситуацію з наповненістю ризниць богослужбовими речами і книгами та простежена відповідність реально наявних предметів офіційним вимогам. З’ясовано питому вагу душпастирів у місцевому соціумі, проаналізовано вікову структуру ієреїв та обраховано середню тривалість їхнього життя. Розглянуто антропоніміку парохів шляхом встановлення найпоширеніших варіантів іменування та порядку утворення прізвищевих назв. Досліджено географічне та соціальне походження панотців. Окрему увагу приділено освітньому рівню священиків у контексті його відповідності законодавчо встановленим вимогам. Автором подано аналіз домогосподарств як основи господарського й родинного життя священика в ранньомодерний час і встановлено, що всі пресвітери протопопії володіли власними дворами, середня залюдненість яких становила 11–12 осіб. Спостерігаємо перевагу в священицьких дворах осіб чоловічої статі, пов’язаних між собою кровною спорідненістю. Встановлено, що жодного неодруженого чи розлученого панотця в протопопії не було, більшість ієреїв одружувалося у віці 26–30 років, усі вони були старшими за своїх дружин. Середня чисельність священицької сім’ї складала 4–5 осіб, понад половина з яких були діти, домінували родини нуклеарного типу, більшість з яких були двопоколінними. Оглядаючи конфліктні ситуації в родинах панотців, автором встановлено, що виникали вони на ґрунті особистої неприязні, суперечок довкола матеріальних цінностей та в контексті «професійної» діяльності. Виявлено випадки протистоянь між усіма родичами, помічено, що значна кількість конфліктів відбувалася через пияцтво. Відзначено, що священик у родинних стосунках спирався, передовсім, на чинні у соціумі правила та норми поведінки, нехтуючи настановами «книжної» культури. У цілому родинне життя панотців протопопії повторювало сімейні взаємини їхніх парафіян. У науковому дослідженні проаналізовано порядок номінування священика на парафію. Встановлено, що спроби церковних ієрархів обмежити впливи пастви та власників на процес отримання парафій наштовхувалися на чинні традиції й не дали бажаних результатів. Ані спадкування, ані виборність не мала переваги в протопопії при призначенні нового пароха, головним пріоритетом було збереження контролю над парафією в руках сім’ї, що досягалося в тому числі й через родичання з номінантом. Дата реєстрації 2024-10-01 Додано в НРАТ 2024-10-01 Закрити