Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0524U000341, Докторська дисертація На здобуття Доктор технічних наук Дата захисту 04-10-2024 Статус Запланована Назва роботи Методологія використання земель промисловості територіальних громад Здобувач Трегуб Микола Володимирович, к.т.н. Консультант Петраковська Ольга Сергіївна Опонент Мартин Андрій Геннадійович Опонент Уль Анна Володимирівна Опонент Лященко Анатолій Антонович Опис Маючи широкі повноваження, у тому числі і значну фінансову автономію під час реалізації реформи децентралізації, сільські, селищні та міські ради, які є найближчими до мешканців територіальних громад, мають бути спроможними вирішувати усі питанням місцевого розвитку і нести усю повноту відповідальності за це. На жаль, заплановані темпи завершення децентралізації не були витримані через низку політичних причин та початок повномасштабних воєнних дій на території України. Запровадження інструментарію у вигляді комплексних планів просторового розвитку, з одного боку, зробило простішим процес управління земельними ресурсами територіальних громад, а з іншого – призвело до нескоординованості положень земельного і містобудівного законодавства в частині нового функціоналу просторового планування. Сьогодні понад 30% доходів територіальних громад формуються за рахунок податків від підприємств промисловості. До того ж, понад 20% внутрішньої валової доданої вартості в Україні формується за рахунок доходів від промисловості. З огляду на наведені показники, запровадження методологічних основ ефективного використання земель промисловості територіальних громад є важливою науково-практичною міждисциплінарною проблемою. Наявність розгалуженого промислового землекористування вимагає виокремлення специфічних підходів щодо їх використання. У межах дослідження систематизовано економічні, планувальні, адміністративні, соціальні, екологічні та технологічні методи. Для кожного із систематизованих методів обґрунтовані різноманітні технології та інструменти спрямовані на забезпечення економічних, екологічних, адміністративних, соціальних та інших показників, необхідних для досягнення загального позитивного ефекту. Спираючись на передумови використання різних методів управління земельними ресурсами промисловості, систематизовано різні підходи до класифікації промисловості. З-поміж класифікацій за видами діяльності, за рівнем професійного ризику та санітарною класифікацією, на наш погляд саме остання є найбільш виважена. Систематизовані підходи до класифікації промислових обʼєктів, дозволили виокремити фактори розвитку земель промисловості, з урахуванням Глобальних цілей сталого розвитку, які спираються на баланс екологічних, економічних та соціальних складових. Усі фактори були агреговані у 6 основних тематичних груп: місцезнаходження, ресурсні, інженерно-геологічні, економічні, екологічні та планувальні. Для кожної з тематичних груп проведений аналіз факторів на кожному ієрархічному рівні: національному, регіональному і місцевому. Спираючись на наявну специфіку фактичного використання земель промисловості територіальних громад, було узагальнено модель прийняття рішень щодо використання земель промисловості. Обґрунтована у дисертаційному дослідженні модель має три рівні: визначення цілей використання земель, аналіз та оцінювання факторів та прийняття рішення про доцільність використання земель промисловості. Усі систематизовані складові дисертаційного дослідження стали основою розроблення концептуальної моделі підвищення ефективності використання земель промисловості. Модель складається з чотирьох основних блоків і ґрунтується на принципах партисипативного управління земельними ресурсами. З метою запровадження системного підходу до отримання першоджерел інформації, в роботі проведено систематизацію вихідних даних необхідних для ефективного функціонування системи управління земельними ресурсами територіальних громад у розрізі складових базових геопросторових даних, матеріалів, які їх формують та розпорядників. Окремо були визначені складові відомостей державного земельного кадастру щодо режимоутворюючих обʼєктів та обмежень у використанні земель, а також особливості їх проєктування. Систематизовано підходи до просторових характеристик меж зон дії обмежень, які встановлюються навколо точкових, лінійних та площинних режимоутворюючих обʼєктів. Врахування особливостей інформаційного забезпечення використання земель дозволило узагальнити запропоновані рішення і розробити дві моделі: інформаційної підтримки прийняття рішень щодо земель промисловості та інформаційного забезпечення розвитку земель промисловості територіальних громад. За результатами виконання дисертаційного дослідження проведено апробацію для трьох територіальних громад Дніпропетровської області. Таким чином, на практиці підтверджено науково обґрунтовані передумови забезпечення сталого і ефективного використання земель промисловості територіальних громад. Дата реєстрації 2024-10-08 Додано в НРАТ 2024-10-08 Закрити