Реєстраційний номер
0524U000352, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
08-11-2024
Статус
Підтверджена МОН
Назва роботи
Теорія та практика запобігання злочинності неповнолітніх в Україні
Здобувач
Сизоненко Антон Степанович, Кандидат юридичних наук
Опонент Головкін Богдан Миколайович
Опонент Тичина Дмитро Михайлович
Опонент Леган Ірина Миколаївна
Рецензент Колб Олександр Григорович
Рецензент Нікітін Юрій Вікторович
Рецензент Дідківська Галина Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний податковий університет
Опис
У роботі розроблено концепцію запобігання ювенальній кримінально протиправній діяльності, метою якої є вироблення універсального, персоніфікованого підходу до виправлення девіантної поведінки дитини, заснованого на ряді міжнародних та європейських рекомендацій і стандартів здійснення правосуддя щодо дитини. Концепцією також удосконалено коло суб’єктів, у повноваження яких входить протидія кримінальним правопорушенням, які вчиняються дітьми, та передбачено актуальні теоретико-прикладні напрями, скеровані на зниження кількісних показників таких суспільно небезпечних діянь.
Встановлено, що сучасна вітчизняна кримінально-правова доктрина потребує доопрацювання в частині вдосконалення понятійно-категорійного апарату, також визначення алгоритму взаємодії держави з неповнолітніми особами, що дозволить якісно підійти до будування стратегій ювенального кримінологічного запобігання. Питання вдосконалення кримінально-правового та кримінологічного реагування на кримінально протиправну діяльність неповнолітніх осіб є достатньо дискусійним та популярним серед учених. Попри значну кількість праць, чимало проблем залишаються актуальними та неповністю вирішеними. Провідною проблемою є розробка кримінологічного механізму запобігання злочинності неповнолітніх у сучасних умовах.
Введено в науковий обіг поняття «ювенальна злочинність» як негативне соціальне явище, що проявляється в систематичному вчиненні кримінальних правопорушень особами у віці 14–17 років, характеризується певними кількісними та якісними показниками й зумовлене рядом специфічних соціально-психологічних детермінантів, і наголошено, що сучасна вітчизняна кримінально-правова доктрина потребує доопрацювання в частині вдосконалення понятійно-категорійного апарату, а також визначення алгоритму взаємодії держави з неповнолітніми, що дозволить якісно підійти до побудови стратегій ювенального кримінологічного запобігання.
Обґрунтовані доктринальні підходи до визначення ознак ювенальної злочинності, серед яких основними є: суспільна небезпечність, протиправність, корисливість, груповий і вуличний характер, масовість, агресивність, жорстокість, неблагополучність виховання, психічна та поведінкова неврівноваженість, регіональність.
Визначені напрями імплементації кращих зарубіжних практик запобігання ювенальній злочинності у вітчизняну діяльність органів кримінальної юстиції за допомогою створення кримінологічної моделі запобігання з поєднанням державних і громадських сил та ресурсів; здійснення комплексного впливу на дитину, середовище; комунікаційної діяльності суб’єктів виховання та профілактики з розподілом функцій з метою уникнення дублювання; програмне окреслення сфери застосування заходів виховання, забезпечення умов розвитку, соціальної допомоги; профілактики негативних проявів, корекції поведінки. Також напрями створення системи ювенального правосуддя, яка включатиме не тільки спеціалізовані органи та служби у справах дітей, спеціальні установи й заклади, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень, а й адвокатів, органи досудового розслідування, суди та суддів під час здійснення правосуддя, які покликані враховувати фізіологічні, психологічні особливості дітей під час досудового розслідування, судового розгляду кримінальних проваджень, що сприятиме мінімізації вчиненню ними кримінальних правопорушень, виправленню та перевихованню.
Надано кримінологічну характеристику ювенальної злочинності з виокремленням стану, структури, динаміки, географії відповідних категорій протиправних діянь, їх детермінантів, кримінологічних ознак неповнолітніх злочинців і жертв, а також зв’язків структурованих елементів із системою охорони дитинства, розробленням і вжиттям заходів запобігання кримінальним правопорушенням уповноваженими суб’єктами, зокрема в умовах воєнного стану.
Дата реєстрації
2024-10-16
Додано/оновлено в НРАТ
2024-10-16 / 2026-07-01
