Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0524U000376, Докторська дисертація На здобуття Доктор педагогічних наук Дата захисту 06-12-2024 Статус Запланована Назва роботи Формування англомовної комунікативної академічної та фахової компетентності майбутніх докторів філософії галузі «Охорона здоров’я» засобами дистанційного навчання Здобувач Лимар Леся Володимирівна, Кандидат психологічних наук Консультант Кучин Юрій Леонідович Опонент Войтович Ігор Станіславович Опонент Карташова Любов Андріївна Опонент Мельник Наталія Іванівна Опис У роботі визначено понятійний апарат дисертаційного дослідження, проаналізовано поняття «підготовка докторів філософії спеціальності «Охорона здоров’я», здійснено аналіз системи підготовки докторів філософії в Україні в історичному контексті та нормативних актів, які регулюють даний процес натепер. Визначено, що підготовка майбутніх докторів філософії реалізується в рамках системи вищої освіти, а докторські програми галузі «Охорона здоров’я» призначені для випускників університетів, які бажають продовжити дослідницьку кар’єру в галузі охорони здоров’я та поєднують академічне навчання та проведення наукового дослідження, і, залежно від програми, також практичну підготовку. Побудовано матрицю характеристик докторів філософії галузі «Охорона здоров’я», визначено основні фахові компетентності здобувачів. Досліджено вклад зарубіжних та українських науковців в історію розвитку поняття «комунікативна компетентність», виокремлено акмеологічний, мотиваційно-готовнісний, діяльнісний, культурологічний, особистісний, професійно-освітній та психологічний підходи до визначення англомовної комунікативної академічної та фахової компетентності(АКАФК). Проаналізовано компоненти, зміст та складові АКАФК доктора філософії галузі «Охорона здоров’я», розглянуто передумови її формування та визначено англомовну комунікативну академічну та фахову компетентність майбутніх докторів філософії галузі «Охорона здоров’я» як таку, що обумовлена синергією знань, умінь та навичок комунікації англійською мовою загального, медичного та академічного спрямування. Представлено авторську модель структури АКАФК майбутніх докторів 3 філософії галузі «Охорона здоров’я», яка складається з загальної, фахової та академічної комунікативної компетентностей, та виражена теоретичним, практичним та індивідуальним компонентом. Проаналізовано історію розвитку та зміст поняття дистанційного навчання, дистанційної освіти, дистанційних технологій, та визначено поняття дистанційного навчання. Проаналізовано та визначено основні методичні характеристики підготовки майбутніх докторів філософії галузі «Охорона здоров’я» засобами дистанційного навчання: оперативність та адаптивність, гнучкість та модульність, інтерактивність, інформативність, технологічність. Визначено провідні принципи організації навчання засобами дистанційного навчання майбутніх докторів філософії галузі «Охорона здоров’я»: принцип структурованості; принцип інтерактивності; принцип цілеспрямованості; принцип системності; принцип систематичності; принцип вибору оптимальних форм, методів та засобів навчання; принцип справедливості оцінювання; принцип індивідуального підходу; принцип комплексного підходу. Проаналізовано технічне забезпечення навчання академічної англійської мови та формування АКАФК майбутніх докторів філософії галузі «Охорона здоров’я» засобами дистанційного навчання. Показано, що дистанційне навчання майбутніх докторів філософії галузі «Охорона здоров’я» здійснюється в синхронному або асинхронному режимі, за змішаною моделлю навчання, та підготовка майбутніх докторів філософії галузі «Охорона здоров’я» здійснюється на сайтах закладів освіти, зокрема, в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця на університетській освітній платформі LIKAR_NMU, яка функціонує на основі Moodle. В ході впровадження курсу досягнуто мети дослідження − прогресу всіх компонентів АКАФК засобами дистанційного навчання при поєднанні таких методів: дистанційної презентації матеріалів (на платформі LIKAR_nmu та в Google Meets), письмового виконання завдань, в прикріплених файлах; спільної дистанційної роботи, онлайн, на практичних заняттях, з виконанням комунікативних інтерактивних вправ різного ступеня складності, спрямованих на формування теоретичного, практичного та індивідуального компонентів АКАФК. Визначено, що одночасне застосування методичної системи на рівні розвитку теоретичного, практичного та індивідуального компонентів АКАФК зумовлює формування АКАФК докторів філософії медиків як цілісної структури. Основними перевагами методичної системи є швидкий розвиток навичок англомовної академічної та фахової комунікації, шляхом персональної взаємодії, опрацювання навчального матеріалу та розвитку особистісних якостей. Виявлено, що на прикінцевому етапі дослідження в експериментальній групі на 29,9% збільшилась кількість респондентів з високим рівнем сформованості індивідуального компонента АКАФК, на 25,5% зменшилась кількість респондентів з середнім його рівнем. Отримані результати відображають зростання показників комунікативних навичок у бік добрих та відмінних, високого рівня комунікативного контролю, високого рівня комунікативної толерантності, середньо – низького рівня впливу негативних настанов на якість спілкування, та переважання стилю вирішення конфліктів «Співпраця». Експериментальні дані є статистично значущими. Дата реєстрації 2024-11-06 Додано в НРАТ 2024-11-06 Закрити