Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0524U000426, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 24-12-2024 Статус Захищена Назва роботи Селективна реіннервація ключових м’язів для відновлення ефективної функції при ушкодженні нервів верхньої кінцівки Здобувач Гацький Олександр Олександрович, Кандидат медичних наук Консультант Цимбалюк Віталій Іванович Опонент Грабовий Олександр Миколайович Опонент Бісмак Олена Василівна Опонент Борзих Наталія Олександрівна Опис В аналітичне контрольоване ретроспективне когортне одноцентрове дослідження (2013-2019рр.) було залучено 203 пацієта (172 чоловіки та 31 жінку) із травматичним ушкодженням (ТУ) структур плечового сплетення (ПС). Середній вік пацієнтів – 37,3 року. Пацієнтів розподілили в залежності від рівня ТУ ПС за класифікацією D.C.C. Chuang (2010): 149 пацієнтів (рівень 1-3, МОДЕЛЬ «А») із надключичним (Н-ТУ ПС) та 54 пацієнта (рівень 4, МОДЕЛЬ «Б») із підключичним (П-ТУ ПС) ушкодженням. Усі пацієнти із Н-ТУ ПС потребували відновлення пріоритетних функцій 1-го (згинання в ліктьовому суглобі, ключовий м’яз (КлМ) m. biceps brachii, n. musculocutaneus) та 2-го порядків (багатоплощинні рухи в плечовому суглобі, КлМ m. deltoideus, n. axillaris та КлМ mm. supraspinatus et infraspinatus, n. suprascapularis) відповідно; із 54 пацієнтів із П-ТУ ПС 39 (72 %) потребували відновлення пріоритетних функцій 3-го (розгинання в ліктьовому суглобі, КлМ m. triceps brachii, n. radialis) та 5-го порядків (розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, КлМ m. extensor carpi radialis brevis, n. radialis). Для визначення рівня, ступеня та характеру ушкодження структур ПС на етапі залучення в дослідження та до проведення будь-якого первинного хірургічного реконструктивного втручання (РВ) використовували клінічні неврологічні, нейрофізіологічні і рентгенологічні методи. Для відновлення пріоритетної функції 1-го порядку виконано 76 РВ «невроліз», 14 РВ «аутологічна пластика», 58 РВ «невротизація»; для відновлення складової пріоритетної функції 2-го порядку (КлМ m. deltoideus, n. axillaris) 93 пацієнтам виконано РВ «невроліз», 14 – РВ «аутологічна пластика», 42 – РВ «невротизація»; для відновлення складової пріоритетної функції 2-го порядку (КлМ m. supraspinatus et infraspinatus, n. suprascapularis) 106 пацієнтам виконано РВ «невроліз», 14 – РВ «аутологічна пластика», 29 – РВ «невротизація»; для відновлення пріоритетної функції 3-го порядку 27 пацієнтам виконано РВ «невроліз», 12 – РВ «автологічна пластика»; для відновлення пріоритетної функції 5-го порядку 27 пацієнтам виконано РВ «невроліз», 12 – РВ «автологічна пластика». Для оцінки результатів проведених РВ, в терміни 6, 9, 12 та 15 міс проводили оцінку силових характеристик відповідних КлМ за MRC Scale – М4-5 ефективне відновлення силових характеристик (ЕфС). Зміна кута у відповідному суглобі за рахунок ЕфС КлМ відповідала його ефективній функції (ЕфР): згинання в ліктьовому суглобі до щонайменше 121 о, згинання в плечовому суглобі до 108 о, вертикальної зовнішньої ротації в плечовому суглобі до 55 о; розгинання в ліктьовому суглобі до 70 о; розгинання в променево-зап’ястковому суглобі до 40 о. Відновлення ЕфС КлМ m. biceps brachii після проведення неселективного РВ «невроліз» та РВ «автологічна пластика» досягнуто у 18,4 % та 28,6 % випадків, після селективної РВ «невротизація» n. musculocutaneus – у 67,2 % випадків, що у 3,6 разу (Х2 = 40, dF = 2, р < 0,0001) та 2,4 разу ефективніше (р = 0,005) за неселективні методи. Відновлення ЕфР m. biceps brachii після РВ «невроліз» у терміни до 6 міс після травми досягнуто у 15,2 % випадків, після селективної РВ «невротизація» n. musculocutaneus) – у 31,7 % випадків, що у 2,1 разу ефективніше за неселективний метод. Найкращого відновлення ЕфС КлМ m. biceps brachii досягнуто при виконанні невротизації n. musculocutaneus у терміни до 6 міс після травми за рахунок n. pectoralis medialis та n. ulnaris – у 100 % та 71 % випадків. Відновлення ЕфС КлМ m. deltoideus після проведення неселективного РВ «невроліз» та РВ «автологічна пластика» досягнуто у 7,1 % та 14 % випадків, після селективної РВ «невротизація» n. axillaris – у 31 % випадків, що у 4,3 разу (Х2 = 8,1, dF = 2, р = 0,02) та 2,2 разу ефективніше (Х2 = 4,8, dF = 2, р = 0,09) за неселективні методи. Найкращого відновлення ЕфР m. deltoideus досягнуто при виконанні невротизації n. axillaris у терміни до 6 міс після травми за рахунок rami musculares capitis lateralis musculi tricipitis brachii, n. thoracodorsalis, ramus sternocleidomastoideus nervi accessorii – у 100 %. Відновлення ЕфС КлМ mm. supraspinatus et infraspinatus після проведення неселективного РВ «невроліз» та РВ «автологічна пластика» досягнуто у 10,4 % та 0 % випадків, після селективної РВ «невротизація» n. suprascapularis – у 37,9 % випадків, що у 3,6 разу ефективніше (р < 0,0001) за неселективний метод. Найкращого відновлення ЕфР mm. supraspinatus et infraspinatus досягнуто при виконанні невротизації n. suprascapularis у терміни до 6 міс після травми за рахунок ramus trapezoideus nervi accessorii (pars ascendens m. trapezius) – у 43 % випадків. Селективна реіннервація є більш надійною, ефективною, прогнозованою та універсальною методикою порівняно з традиційними хірургічними методиками відновлення ефективної функції КлМ при ушкодженні нервів кінцівок. Ключові слова: ушкодження, нерв, плечове сплетення, невроліз, автологічна пластика, невротизація, селективна реіннервація Дата реєстрації 2024-12-05 Додано в НРАТ 2024-12-05 Закрити