Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0524U000447, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 07-01-2025 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Тактико-стратегічні особливості хірургічного лікування хворих із защемленими грижами живота (експериментально-клінічне дослідження). Здобувач Вербицький Ігор Володимирович, к.мед.н. Консультант Слонецький Борис Іванович Опонент Іоффе Олександр Юлійович Опонент Польовий Віктор Павлович Опонент Заруцький Ярослав Леонідович Опис Дисертація присвячена дослідженню особливостей патогенезу защемлених гриж живота з урахуванням регіонарно системних дислокаційно-контамінаційних процесів, експериментальному обґрунтуванню способів профілактики десикації очеревини, первинного та вторинного злукоутворення, дренування кишечника та його культь після його резекції під час проведення програмованих релапаротомій, особливостям передопераційної абдоменокорекції при флегмонах черевної стінки та вдосконаленню тактико-стратегічних особливостей хірургічного лікування хворих із защемленими грижами живота. Експериментальний фрагмент роботи було здійснено на 150 лабораторних щурах, яких залежно від завдань роботи було розділено на 5 блоків: у піддослідних тварин першого блоку досліджували ефективність інструментальної оцінки ступеня деструкції защемленого порожнистого органа на моделюванні защемленої грижі живота; у другому блоці досліджували ефективність пріоритетних способів профілактики первинного злукоутворення, профілактики десикації очеревини карбоксиперитонеумом та адгезіолізиса; у третьому блоці досліджували ефективність пріоритетних способів інтраопераційної ентеросанації за умови декомпенсованої ентеральної недостатності; у четвертому блоці вивчали ефективність запропонованого способу дренування культь тонкої кишки під час проведення програмованих релапаротомій; у п’ятому блоці вивчали особливості передопераційної абдоменокорекції в умовах розлитого перитоніту внаслідок защемлення грижі живота. Клінічний фрагмент роботи ґрунтувався на 1 221 хворому, які були госпіталізовані з приводу защемлених гриж живота в ургентному порядку та лікувалися в хірургічних відділеннях КНП «Київська міська лікарня швидкої медичної допомоги» з 2015 по 2023 роки. Усіх пацієнтів поділили на 3 групи: перша група (порівняння) – 464 пацієнти із защемленими грижами живота, друга група (основна) – 495 пацієнтів із защемленими грижами живота, які лікувалися із застосуванням вдосконаленої діагностико-лікувальної тактики, і третя група – 262 пацієнти, які перебували на лікуванні з 1995 по 2015 роки з летальним наслідком та були проаналізовані для розробки прогностичних шкал ускладнень, летальності, а також вдосконалення тактико-стратегічних особливостей пріоритетного лікування. Серед особливостей перебігу защемлених гриж живота у переважної більшості, 742 (77,37%) хворих, килоносійство перевищувало 1 рік, переважала пахова грижа у 609 (63,50%), здебільшого, 509 (83,57%) хворих, за ІІ та ІІІ типами за L. М. Nyhus; серед защемлених вентральних гриж переважала середина локалізація (256 (87,07% пацієнтів)) з шириною грижових воріт понад 5 см у 273 (92,86%) хворих; до 6 годин з моменту защемлення було госпіталізовано лише 485 (50,57%) пацієнтів; ізольоване защемлення порожнистих органів мало місце у 416 (43,38%) пацієнтів, ще в 130 (13,56%) хворих у поєднані з чепцем; переважна більшість пацієнтів (695 (72,48%)) мали коморбідні захворювання; операційний ризик ІІ–IV ступенів мав місце у 658 (68, 61%) хворих. Доведена в експерименті ефективність використання методики реоінтестинографії для оцінки протекторних властивостей порожнистих органів в умовах різного терміну перебігу ЗГЖ, що за умови 4-годинної деструктивної компресії характеризувалось незворотними вірогідними зниженнями амплітуди реограми для шлунка до 0,15 ± 0,0086 Ом, для клубової кишки – 0,08 ± 0,006 Ом, для ободової кишки – 0,05 ± 0,006 Ом; зниженнями реографічного індексу для шлунка до 0,84 ± 0,073, для клубової кишки – 0,43 ± 0,03, для ободової кишки – 0,29 ± 0,03; та вірогідним зростанням показника тонусу судин для шлунка до 27,03 ± 2,34%, для клубової кишки – 23,86 ± 1,49%, для ободової кишки – 24,73 ± 2,34% та збільшенням індексу периферичної резистентності для шлунка до 59,34 ± 7,69%, для клубової кишки – 52,83 ± 3,26%, для ободової кишки – 56,74 ± 5,61%. Дата реєстрації 2024-12-24 Додано в НРАТ 2024-12-24 Закрити