Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000009, Докторська дисертація На здобуття Доктор наук з державного управління Дата захисту 23-01-2025 Статус Запланована Назва роботи Формування та реалізація державної політики громадського здоров’я та суспільного благополуччя. Здобувач Будзин Віра Романівна, Кандидат наук з фізичного виховання і спорту Опонент Парубчак Іван Орестович Опонент Карамишев Дмитро Васильович Опонент Бєлай Сергій Вікторович Опис У дисертаційному дослідженні розкрито теоретико-методологічні засади реалізації стратегії збереження громадського здоров’я на довгостроковий період шляхом створення ефективної державної соціально-гуманітарної політики, що забезпечить суспільне благополуччя громадян. Інноваційний розвиток громадського здоров’я, широке впровадження індивідуальних профілактичних програм, підвищення мотивації та особистої відповідальності громадян за стан свого здоров’я сприяють розширенню формування та реалізації державної політики громадського здоров’я та суспільного благополуччя. Сьогодні необхідне удосконалення системи контролю з боку держави за діяльністю усіх суб’єктів сфери громадського здоров’я щодо доступності, своєчасності, якості та безпеки надання медико-соціальних послуг. Доведено, що для ефективної реалізації державної соціально-гуманітарної політики необхідно невідкладно збільшити обсяги державних інвестицій, що спрямовуються на здійснення основних функцій громадського здоров’я, того функціоналу, що вимагає скоординованих дій і може фінансуватися лише органами державної влади. До таких функцій належать розробка державної політики на основі сучасних даних, здійснення комунікації та робота з територіальними громадами з метою надати окремим особам права і можливості для більш ефективної підтримки свого здоров’я, регулювання діяльності щодо забезпечення достойного рівня життя та активного довголіття на сучасному етапі суспільних трансформацій в Україні. З’ясовано, що суспільне благополуччя є особливою сферою державної політики, покликаною гарантувати право громадян на добробут та здоров’я, і тому йому має бути відданий найвищий пріоритет у правовому, політичному, економічному та соціальному житті держави та громадянського суспільства. Формування управлінських принципів у сфері громадського здоров’я можна використовувати для пошуку механізмів реалізації поставлених завдань для збереження рівня здоров’я громадян та формування моделі суспільно-владної взаємодії для удосконалення державної політики. Необхідно акцентувати на вдосконаленні реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, що передбачає перелік публічних заходів, спрямованих на підвищення рівня здоров’я населення. Досліджено, що для захищення найбільш вразливих груп населення, низка країн розробили заходи зі збільшення охоплення цих груп соціальними виплатами, у тому числі внаслідок спрощення процедур. Вразливі групи населення могли отримати допомогу від продовольчих фондів, благодійних та некомерційних організацій, у тому числі продуктову, консультаційну та психологічну допомогу. Сьогодні потрібні пропорційні інвестиції на глобальному рівні, об’єднані з метою зміцнення національних систем суспільного благополуччя в цілому та забезпечення загального охоплення послугами системи охорони здоров’я. Досягнення безпеки в галузі охорони здоров’я та просування вперед шляхом загального охоплення послугами, що сприяють підвищенню рівня суспільного благополуччя, не виключають одне одного, для них обох вирішальну роль відіграє піклування держави про людей. Обґрунтовано, що органи державної влади повинні зазначати, що адаптаційний процес, пов’язаний із високим рівнем невизначеності, передбачає можливу зміну заходів. Від обраних методів значною мірою залежать успіх впливу на поведінку людей та готовність суспільства брати участь у прийнятті рішень. Органи державної влади повинні реалізовувати механізми, що допомагають оцінити, наскільки успішно їхню інформацію було донесено до цільової аудиторії. Організація адаптаційного процесу вимагає вживання гнучких заходів, які підлягають постійній корекції залежно від результатів безперервної оцінки ризиків. Проаналізовано, що кожна країна є унікальною і може мати власні пріоритети та розробляти свої способи вимірювання прогресу в досягненні загального охоплення сферою державної соціально-гуманітарної політики. Моральна та соціальна адаптація особистості під час правового режиму воєнного стану повинна бути інноваційною. У міру еволюційно-революційного розвитку суспільства процес підняття рівня суспільного благополуччя, все більше постає як координація та взаємоузгодження елементів суспільно-владної взаємодії, причому інтенсивність цих процесів збільшується, що особливо помітно під час військової агресії рф на території України. Запропоновано, що концепція державної політики громадського здоров’я та суспільного благополуччя повинна ґрунтуватися на відкритому діалозі з громадянським суспільством, професійними та медико-соціальними некомерційними організаціями. Приватний сектор національної системи суспільного благополуччя частково сформувався та продовжує розвиватися внаслідок її якісної реорганізації й трансформації системи обов’язкового медичного страхування. Проте проблематика збереження рівня громадського здоров’я в Україні перебуває сьогодні в кризі, її функціонування є серйозною проблемою на сучасному етапі. Дата реєстрації 2025-01-07 Додано в НРАТ 2025-01-07 Закрити