Реєстраційний номер
0525U000063, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
29-08-2025
Статус
Підтверджена МОН
Назва роботи
Теоретико-прикладні засади кримінологічного аналізу в механізмі протидії злочинності в Україні
Здобувач
Забарний Максим Михайлович, Кандидат юридичних наук
Опонент Стрельцов Євген Львович
Опонент Богатирьов Іван Григорович
Опонент Шакун Василь Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний податковий університет
Опис
У дисертації підкреслено, що на сьогодні основними аспектами формування методології кримінологічного дослідження є загальні методологічні принципи, до яких належать об’єктивність, системність, історизм і конкретні методи кримінології: емпіричні методи (соціологічні опитування, інтерв’ю, спостереження, аналіз статистичних даних) і теоретичні (моделювання, аналіз літератури, порівняльний аналіз). Зміни в злочинності потребують постійного оновлення й адаптації кримінологічних підходів. Сучасні кримінальні правопорушення часто мають більш складні форми й вимагають нових стратегій для їхньої протидії та розслідування. Тому розвиток кримінології є критично важливим для ефективної протидії злочинності.
Наголошено, що створення та розвиток цифрової кримінології передбачає проведення фундаментальних і прикладних досліджень у таких ключових сферах:
1) підвищення ефективності протидії злочинності у сфері цифровізації: розробка нових методів і стратегій протидії злочинності з урахуванням цифрових змін; вивчення впливу цифрових технологій на моделі злочинності та розробка відповідних заходів;
2) створення й використання баз даних кримінальної інформації: створення та ведення відповідних баз даних для збирання, зберігання й обробки кримінальної інформації;
3) аналіз кримінальних даних на основі цифрових технологій: зокрема, використання аналітичних інструментів для обробки значних обсягів даних для виявлення закономірностей та тенденцій і застосування методів машинного навчання та штучного інтелекту для покращення прогнозування злочинності;
4) забезпечення прав громадян у цифровому суспільстві, а саме розробка та впровадження стандартів і норм щодо захисту персональних даних та забезпечення приватності в цифровому середовищі, вивчення впливу нових технологій на права й свободи громадян, а також розробка механізмів їхнього захисту;
5) залучення громадськості до протидії злочинності в умовах розвитку мережі «Інтернет»: розробка стратегій для інтеграції громадськості в процес протидії злочинності через цифрові платформи; вивчення ефективних способів комунікації та співпраці з громадськістю для підвищення рівня безпеки в цифровому середовищі.
Досліджено співвідношення кримінологічного аналізу злочинності та кримінального аналізу, що є постійним об’єктом дослідження провідних учених-кримінологів як нашої країни, так і іноземних науковців. Вказано, що кримінологічний аналіз злочинності – дослідницька процедура, що полягає у виявленні, збиранні, описанні, поясненні, оцінюванні кримінологічної інформації щодо стану та інших показників злочинності, а також процесів і явищ, що її детермінують та є чинниками обструкції.
Аргументовано, що причини кримінально протиправної діяльності можна поділити на дві основні категорії: спадкові чинники та чинники навколишнього середовища. Спочатку кримінологічна наука фокусувалася на внутрішніх характеристиках особи, вважаючи, що схильність до кримінально протиправної поведінки можна визначити через психічний стан батьків. Однак з часом із накопиченням знань про детермінанти людської поведінки стало зрозуміло, що врахування впливу навколишнього середовища є також критично важливим. Тому такі аспекти, як сім’я, соціальний статус, рівень освіти та соціальне оточення є ключовими чинниками, які потрібно враховувати одночасно зі спадковими й особистісними характеристиками.
Дата реєстрації
2025-02-17
Додано/оновлено в НРАТ
2025-02-17 / 2026-07-01
