Реєстраційний номер
0525U000079, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
06-03-2025
Статус
Підтверджена МОН
Назва роботи
Нові аспекти патогенезу дуже ранніх передчасних пологів – від прогнозування до реабілітації
Здобувач
Біла Вікторія Володимирівна, к.мед.н.
Консультант Говсєєв Дмитро Олександрович
Опонент Маланчук Лариса Михайлівна
Опонент Голяновський Олег Володимирович
Опонент Жабченко Ірина Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дослідження присвячено вирішенню актуального питання сучасних акушерства та неонатології – удосконалення прогнозування та ведення дуже ранніх передчасних пологів з різними механізмами початку їх, надання допомоги екстремально недоношеним новонародженим та реабілітації їх матерів. На І етапі обстежено 405 роділь з передчасними пологами, розподілених на 4 групи залежно від гестаційного терміну та стану плодового міхура на момент початку пологової діяльності. У всіх вагітних проаналізовано особливості анамнезу, перебігу вагітності, вміст прозапальних та протизапальних інтерлейкінів. У новонароджених проаналізовано частоту синдрому фетальної запальної відповіді та неонатальних ускладнень, в послідах вивчено поширеність запальної реакції та явища епітеаліально-мезенхіамальної трансформації. Порівняно час, що минув від корекції істміко цервікальної недостатності в 22-24 тижнів, до розродження, частоту ускладнень пологів та післяпологового періоду, у новонародженого. Вивчено вплив моніторингу амніотичної концентрації глюкози при передчасному розриві оболонок в екстремально недоношені терміни на частоту материнських та неонатальних ускладнень. Проаналізовано особливості ведення пологів у перивіабельному періоді, обчислено значення віабельного терміну в Перинатальному центрі, підсумовано ефективність впровадження вигодовування донорським грудним молоком. Проведено ретроспективне дослідження показників діяльності Перинатального центру протягом 2012-2021 років. Дуже раннім передчасним пологам є властивими нормальні концентрації прозапальних цитокінів в сироватці, але підвищений вміст прозапального ІЛ–1β в амнітотичній рідині. Вагітні з дуже ранніми передчасними пологами на тлі інтактних мембран мають більшу цервікальну концентрацію ІЛ-6, але менший вміст ІЛ-8. У екстремально недоношених новонароджених відсутня кореляція між часом, що минув від розриву амніотичних мембран та синдромом фетальної запальної відповіді, в той час як у недоношених від ранніх передчасних пологів тривалість цього періоду збільшує ризик фетального запалення. Виявлено чітку кореляцію між лабораторними проявами амніотичною концентрацією секреторного інгібітора лейкоцитарної протеїнази та лабораторною ознакою синдрому фетальної запальної відповіді, що може бути рекомендованим для прогнозування цього стану у вагітних з передчасним розривом плідних оболонок. Плацентам від дуже ранніх передчасних пологів властивою є більша поширеність легких форм везиліту, експресію маркера запальної проліферації Кі 67 виявлено в двох третинах досліджених плацент незалежно від терміну розродження, але дуже раннім передчасним пологам властива переважна локалізація маркера в дистальних ворсинах, що свідчить про плодове походження запальної реакції. Застосуванню акушерського песарію для корекції ІЦН, виявленої в 22-24 тижнів при порівнянні з церкляжем, властивими є зростання частоти бактеріального вагінозу в динаміці вагітності, збільшення цервікальної концентрацїі ІЛ-8 та зменшення секреторного інгібітора лейкоцитарної протеінази. Корекція істмікоцервікальної недостатності акушерським песарієм частіше супроводжується розродженням протягом 6 тижнів, рідше – пролонгуванням вагітності до терміну своєчасних пологів. Новонароджені від вагітних групи акушерського песарію частіше мають прояви запальної реакції та інфекційного процесу, ніж від вагітних групи церкляжу. Застосування удосконаленого алгоритму розродження вагітних з передчасним розривом плідних оболонок при екстремально недоношеній вагітності, заснованого на виявленні зниженої амніотичної концентрації глюкози, істотно зменшило частоту материнських та неонатальних ускладнень. Впровадження донорського грудного молока дозволило знизити частоту некротичного ентероколіту, бронхолегеневої дисплазії, тривалість неінвазивної та інвазивної вентиляції у новонароджених. Віабельний гестаційний період в перинатальному центрі складає 25 тижнів, впровадження Політики менеджменту екстремально недоношених новонароджених продемонструвало, що 63,3% вагітних з невідворотніми пологами в перивіабельний період віддавали перевагу відмові від реанімаційних заходів новонародженому. В динаміці існування перинатального центру досягнуто зниження показника ранньої неонатальної смертності при передчасних пологах та частоти притаманних недоношеності ускладнень.
Дата реєстрації
2025-02-20
Додано/оновлено в НРАТ
2025-02-20 / 2026-07-01
