Реєстраційний номер
0525U000109, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор наук з державного управління
Дата захисту
21-03-2025
Статус
Підтверджена МОН
Назва роботи
Державна антикорупційна політика України у сфері охорони здоров’я.
Здобувач
Аніщенко Михайло Анатолійович, Кандидат юридичних наук
Опонент Антонова Людмила Володимирівна
Опонент Бєлай Сергій Вікторович
Опонент Помаза-Пономаренко Аліна Леонідівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет цивільного захисту України
Опис
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню державної антикорупційної політики України у сфері охорони здоровʼя. Проаналізовано теоретико-методологічні засади здійснення антикорупційної діяльності держави. Розкрито поняття, ознаки та види корупції як негативного соціального явища. Визначено основні види корупції: за сферами соціального буття (побутова, ділова та політична); залежно від характеру дій відповідних суб’єктів (активна та пасивна); за способами здійснення корупції (хабарництво, шахрайство, розкрадання, розтрата, вимагання, непотизм, зловживання, лобізм та інші види); за суб’єктами виокремлюють корупцію (державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування, працівників підприємств, установ та організацій, фізичних осіб); залежно від сфери здійснення економічної діяльності в державі вирізняють корупцію в (екології, промисловості, медицині, фармації, соціальних послугах тощо). Окреслено теоретико-методологічні основи державного управління корупційними ризиками. Теоретично обґрунтовано, що антикорупційна політика держави має бути спрямована на створення ефективного попереджувального механізму протидії корупції, адже в системі протидії корупції основоположним є саме виявлення і мінімізація корупційних ризиків, а також умов і причин, що супроводжують їх виникнення. Охарактеризовано сучасний стан нормативно-правового регулювання державної антикорупційної політики. Сформульовано поняття та надано загальну характеристику сфери охорони здоров’я як об’єкта публічного управління. Визначено чинники корупційних ризиків у системі державного та самоврядного управління, у процесі підготовки фахівців у сфері охорони здоров'я. Окреслено чинники корупційних ризиків у медичній, фармацевтичній діяльності, цілительстві та реабілітації. Охарактеризовано сучасний стан державної антикорупційної політики у сфері охорони здоров’я. Визначено поняття та основні завдання державної антикорупційної політики у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано функції органів державної влади та місцевого самоврядування щодо реалізації державної антикорупційної політики у сфері охорони здоров’я. Розкрито особливості інституціоналізація державної антикорупційної політики на підприємствах, установах та організаціях сфери охорони здоров’я. Окреслено роль громадських організацій у реалізації державної антикорупційної політики у сфері охорони здоров’я. Визначено механізми реалізації державної антикорупційної політики в системі державного та самоврядного управління, у процесі підготовки фахівців відповідного профілю у сфері охорони здоровʼя, у медичній та фармацевтичній діяльності, реабілітації. Окреслено основні напрями трансформації державної антикорупційної політики у системі державного та самоврядного управління сферою охорони здоров’я, медичній та фармацевтичній освіті, медичній, фармацевтичній та інших видах діяльності. Розроблено цілісну концепцію удосконалення нормативно-правового регулювання державної антикорупційної політики у сфері охорони здоров’я.
Теоретично обґрунтовано необхідність імплементації в Україні зарубіжного антикорупційного досвіду в таких аспектах: запровадження презумпції винуватості при розслідуванні корупційних правопорушень; посилення антикорупційної діяльності на рівні підприємств, установ та організацій; широка антикорупційна освіта населення; формування суспільної нетерпимості до корупції; створення безколізійного та реально діючого законодавства; цифровізація державного управління; встановлення гідної оплати праці; запровадження реєстру корумпованих підприємств; широке залучення громадськості до антикорупційної діяльності; спрощення дозвільних бюрократичних процедур; скасування всіх видів недоторканності посадових осіб; перевірка відповідності доходів і витрат кожного громадянина України. Потребує також подальшого дослідження та впровадження і міжнародний позитивний досвід у цьому напрямку (Данія, Нова Зеландія, Франція, Румунія, Ізраїль, Велика Британія, Китай, Сінгапур, Німеччина), який на сьогодні є достатньо контрольованим та врегульованим, враховуючи різницю у напрямках державного управління, що залежить як від специфіки законодавства, так і від традицій.
Дата реєстрації
2025-03-07
Додано/оновлено в НРАТ
2025-03-07 / 2026-07-02
