Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000128, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 08-04-2025 Статус Захищена Назва роботи Сучасні методи діагностики та хірургічного лікування пацієнтів з пухлинами серця різного генезу Здобувач Ісаєнко Володимир Владиславович, Кандидат медичних наук Опонент Максименко Андрій Віталійович Опонент Габрієлян Артур Володимирович Опонент Руденко Сергій Анатолійович Опис Дисертація присвячена вивченню проблем діагностики та розробці сучасних методів хірургічного лікування пухлин серця (ПС). Це захворювання не часто трапляється серед іншої патології в кардіохірургії, відрізняється складною клінічною симптоматикою, що вимагає використання різноманітних діагностичних заходів та розробки оптимальної системи їх впровадження для ефективного визначення даної патології. Основним методом лікування ПС є хірургічний, який потребує подальшого вдосконалення, розробки нових методик, що забезпечать підвищення ефективності операцій та запобігання розвитку ускладнень у післяопераційному періоді. Питання уникнення рецидивування новоутворень залишається актуальним на сьогодні, про що свідчать сучасні літературні джерела. Тому головною проблемою кардіоонкології є забезпечення радикальності втручання; до того ж єдиного погляду на це питання досі не спостерігається. Поглиблене вивчення безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування ПС дозволить провести порівняльну оцінку ефективності різноманітних методик операцій, що сприятиме розв’язанню цих проблем. Робота ґрунтується на аналізі результатів обстеження та хірургічного лікування 110 послідовних пацієнтів з неміксомними пухлинами серця (НПС) (70 випадків – злоякісні пухлини серця (ЗПС), 40 випадків – неміксомні доброякісні пухлини серця (НДПС), та 902 випадки – з серцевими міксомами (СМ)), які спостерігалися у ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» за період з січня 1969 р. по 01.01.2023 р. В даній роботі розроблено алгоритм діагностики, диференційної діагностики та хірургії НПС та СМ, що забезпечує значне покращення результатів лікування цієї патології. Представлені особливості клінічних проявів та розроблені кількісні диференційно-діагностичні ознаки ПС, які дозволяють своєчасно запідозрити наявність новоутворення серця та скерувати пацієнта на додаткові інструментальні дослідження (КТ, МРТ, ПЕТ-КТ). Серед пацієнтів із НДПС найчастіше – 35% (14 випадків з 40) спостерігалися папілярні фіброеластоми (ПФЕ) – новоутворення, які переважно вражають клапанний апарат серця. Інші різновиди даної патології розподілялися таким чином: рабдоміоми – 8 (20%), фіброми – 4 (10%), ліпоми та лейоміофіброми по 3 відповідно. В даній роботі продемонстровано, що велика різноманітність розмірів та різні локалізації НДПС, їх відношення до клапанного апарату та здатність до фрагментації можуть імітувати клінічну картину різноманітних кардіологічних захворювань. Крім того, доведено, що методи обстеження пацієнтів з даним захворюванням достатньо різноманітні та забезпечують точну діагностику НДПС. Певні прояви, наприклад, шумові феномени, можуть бути відсутніми навіть при локалізації новоутворення на клапанному апараті та великому об'ємі серця. Таким чином, стає необхідним використання інструментальних методів дослідження, які дозволяють візуалізувати утворення або спростувати такий діагноз, що і було підтверджено в представленому дослідженні. У діагностиці та диференційній діагностиці ПС провідна роль до теперішнього часу належить двомірній ехокардіографії (ЕхоКГ), в тому числі трансезофагальній. Цей метод має високу роздільну здатність, достатньо адекватно визначає розміри, локалізацію, інвазивний характер новоутворення, особливості клапанних структур та стан скоротливості міокарда. При використанні УЗД диференційний діагноз ПС може базуватися, в основному, на характері росту пухлини, її рухливості, зв'язку з клапанним апаратом та з характерним інвазивним ростом (рабдоміома, фіброма). Комп’ютерна та магнітно-резонансна томографії доповнюють діагноз додатковою інформацією, що дозволяє ретельніше спланувати тактику хірургічного лікування. Проте слід зазначити, що, за нашим досвідом діагностики ПС, потреба в застосуванні таких методів не велика – 8,7%. Згідно з канонами онкології, остаточний діагноз про вид новоутворення ставиться тільки під час хірургічного втручання та після патогістологічного дослідження. Визначення рекомендацій з хірургічного та хімієтерапевтичного лікування новоутворень залежить від локалізації пухлини, її поширеності на тканини серця та особливостей пригнічення патологічним процесом внутрішньосерцевої гемодинаміки. Головне, що визначає ефективність хірургічного лікування ПС, – це своєчасна діагностика захворювання, що дозволяє виконати радикальне втручання, при якому має бути забезпечено максимальний гемодинамічний ефект. В представленій роботі визначено основні хірургічні принципи, які спрямовані на профілактику фрагментації пухлини під час її видалення для запобігання матеріальній емболії. Крім того, розроблено та впроваджено нові методи радикального видалення ПС важкодоступної локалізації. Слід зазначити, що при виконанні операцій з приводу ПС треба використовувати за необхідності весь арсенал хірургічних методик, включаючи торакоскопічну техніку та інструментарій, які можуть знадобитися для досягнення технічної та гемодинамічної радикальності хірургічних втручань. Дата реєстрації 2025-03-17 Додано в НРАТ 2025-03-17 Закрити