Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000169, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 16-04-2025 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Гіповолемія та ендотеліальна дисфункція у вагітних в патогенезі передчасних пологів і затримки росту плода Здобувач Леуш Сергій Станіславович, к.мед.н. Консультант Говсєєв Дмитро Олександрович Опонент Сенчук Анатолій Якович Опонент Макарчук Оксана Михайлівна Опонент Жук Світлана Іванівна Опис Дослідження присвячено вирішенню актуального питання сучасних акушерства, гінекології та перинатології – удосконаленню діагностики та ведення передчасних пологів від екстремально недоношених вагітностей та із затримкою росту плода, обгрунтування патогенетичних механізмів їх розвитку та ускладнень для матерів та новонароджених. Першим етапом було проспективне дослідження серед вагітних, що розрізнялися за ступенем гемодилюції, від повноцінного її прояву (І група) до наростання гіповолемії (ІІ група). На цьому етапі визначено концентрації електролітів плазми, рівні кислотно-лужної рівноваги та газообміну, параметри білкового, коагуляційного гомеостазу, стандартної гемограми та основні фізикальні показники. В динаміці І та ІІ триместрів досліджено циркуляцію антифосфоліпідних антитіл. Завершено проспективне дослідження супроводом 109 учасниць клінічних груп до завершення вагітності з аналізом результатів розродження. З’ясовано, що у третини вагітних щонайменше спостерігається прихована гемоконцентрацією анемія та гіпопротеїнемія, вірогідно частіше трапляються передчасні пологи та затримка росту плода. На другому, ретроспективному етапі, вивчено перебіг вагітності у двох групах роділь з регулярною передчасною пологовою діяльністю в термінах 22-27 та в 28-34 тижні, а також у двох групах вагітних/роділь із затримкою росту плода, переважно в термінах 28-34 тижнів, сформованих за ознакою призначення або відсутності профілактичного курсу ацетилсаліцилової кислоти. Контрольну групу склали 40 здорових роділь зі здоровими доношеними новонародженими. Обстежено 308 роділь та їх новонароджених від одноплідних пологів. Обстеження другого етапу доповнене доплерометричним картуванням в маткових, пуповинних та середній мозковій артеріях за 24-48 год до пологів, а в ІІ періоді пологів – визначенням кінетичних характеристик утворення та лізису згортків у зразках артеріальної крові пуповини та материнської венозної крові методом ротаційної тромбоеластометрії з системними реактивами ex tem® та fib-tem®. В результаті дослідження визначено, що у роділь в екстремально передчасних пологах наявні ознаки гемоконцентрації в першу чергу у вигляді зростання показників гемоглобіну, гематокриту та концентрації фібриногену. Знижений у них вміст D-димеру вказує на меншу здатність до фібринолізу та протидії тромбоутворенню. Навпаки, у недоношених новонароджених вміст фібриногену принаймні півторакратно нижчий за материнський, а D-димер відповідно вищий. При затримці росту такого співвідношення не виявлено. Ретардовані новонароджені мають схильність до гіперкоагуляції, проте еластометричне дослідження показало, що утворені в умовах ацидозу крихкі згортки легше піддаються фібринолізу навіть за умов зниженої фібринолітичної здатності. Тривалий прийому ацетилсаліцилової кислоти сприяє уповільненню утворення згортка, не впливаючи на його лізис. Плодово-материнська різниця у показниках рН найвища у фізіологічних пологах - 0,12-0,14, знижена до 0,07 у помірно передчасних і до 0,03 в екстремально передчасних пологах. У новонароджених із затримкою росту ця різниця наближена до здорових (0,09-0,10), проте на тлі більшої ацидемії, тобто їх розвиток відбувався в умовах тривалої гіпоксичної гіпоксії. Новонароджених із затримкою росту від недоношених відрізняє значний рівень ацидемії у поєднанні з гіпердинамічним кровообігом, що убезпечує їх від тромбо-геморагічних ускладнень. Проте з розвитком гіпоксичних ускладнень у пологах часота геморагій у них зростає. Тому уповільнення мозкового кровоплину, так зване «збереження мозку», яке спостерігається найчастіше у плодів із затримкою росту, особливо недоношених, слід вважати не захисним, а загрозливим явищем. Уповільнення кровоплину в басейні середньої мозкової артерії в умовах гіпоксії у ретардованих плодів через недостатню фібринолітичну спроможність крові частіше реалізується тромбоутворенням після народження. Такі вагітні підлягають негайному розродженню, безоглядно на терміни вагітності. Нейропротективна терапія сірчанокислим магнієм сприяє зниженню ступеню важкості геморагічних ускладнень при затримці росту, а в екстремально недоношених термінах може бути призначена спільно з токолізом β₂-агоністами, вплив яких на незрілу кровоспинну систему недоношеного мінімальний. Токоліз ніфедипіном у екстремально недоношених небезпечний через несумісність з магнезією. Поєднання раціональної нейропротективної та токолітичної терапії в Перинатальному центрі м.Києва дозволило зменшити у 2015-2024 рр. частоту тромбо-геморагічних ускладнень важких ступенів у новонароджених із затримкою росту та екстремально недоношених, знизивши за цей період їх смертність протягом першого неонатального тижня з 37% до 28%. Дата реєстрації 2025-04-01 Додано в НРАТ 2025-04-01 Закрити