Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000216, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 23-05-2025 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Оптимізація процесу репаративної регенерації кістки за умов остеопластики алогенними імплантами. Здобувач Воронцов Петро Михайлович, Кандидат медичних наук Опонент Головаха Максим Леонідович Опонент Бур'янов Олександр Анатолійович Опонент Климовицький Федір Володимирович Опис Дисертація присвячена розробці нових видів алогенних кісткових імплантатів для заповнення об’ємних кісткових дефектів, які утворюються внаслідок травм та хірургічного втручання. В експерименті на білих щурах та кролях отримані нові знання про взаємозв’язок репаративного остеогенезу з віком та мінеральною щільністю кісткової тканини лабораторних тварин–реципієнтів, показниками маркерів кісткоутворення в сироватці крові в разі заповнення дефектів кістки алогенними кістковими імплантатами в поєднанні з мезенхімальними стромальними клітинами (МСК) та плазмою крові, збагаченою тромбоцитами (PRP), визначені морфо–функціональні особливості взаємодії клітин кістки з матеріалом алоімплантата. Розроблення нових видів алогенних кісткових імплантатів – один із найперспективніших напрямів в ортопедії та травматології. Це пов’язано з необхідністю заповнення об’ємних кісткових дефектів, які утворюються внаслідок травм та хірургічного втручання. Незважаючи на значний обсяг знань щодо біології регенерації кістки, удосконалення засобів фіксації відламків і використання нових хірургічних технологій, не завжди в процесі лікування ушкоджена тканина регенерує до стану повноцінної кістки з початковими структурно–функціональними властивостями. Високою залишається частота незрощення або сповільненого зрощення відламків кісток після переломів, що призводить до інвалідизації пацієнтів, обумовлює додаткові хірургічні втручання й економічні витрати та виводить проблему на рівень медико–соціальної. Для оптимізації процесу регенерації кістки за наявності критичного дефекту використовують кістковий матеріал ауто– або алогенного походження. Критичний дефект – це таке ушкодження кістки, за якого неможливе відновлення до початкового стану. Він може утворитися як у разі первинних травм, так і внаслідок хірургічного видалення нежиттєздатних тканин. Важливим методом лікування таких ушкоджень кісток є застосування кісткових імплантатів. Вирішальне значення для відновлення біомеханічних властивостей оперованого сегмента скелета, його раннього навантаження та функціональної реабілітації має швидке приєднання замісних матеріалів у кістку. Тобто матеріал повинен мати остеоіндуктивні та остеокондуктивні властивості. «Золотим стандартом» для заміщення дефектів кісток є аутотрансплантація. Але використання кісткових аутотрансплантатів для заповнення великих дефектів обмежено через ризик втрати опорної функції внаслідок видалення значних об’ємів материнської кістки, а також не завжди відповідну контурам дефекту форму вилученої тканини, та необхідність додаткових хірургічних втручань для отримання трансплантатів. Поширеною практикою є застосування для заповнення дефектів кісток синтетичних або алогенних кісткових імплантатів. Останні погіршують остеокондуктивні й остеоіндуктивні якості в процесі обробки та стерилізації. Можливим шляхом розв’язання цих питань є насичення алоімплантатів біологічними агентами, зокрема плазмою крові, збагаченою тромбоцитами (PRP) та мезенхімальними стовбуровими клітинами (МСК). Необхідність використання біологічно активних чинників для оптимізації репаративного остеогенезу виникає у випадках, коли власний резерв клітин–попередників остеобластів зменшується, призводячи до порушень на різних стадіях регенерації кістки, тобто дисрегенерації, що притаманно особам у похилому віці. Таким чином, пошук нових шляхів оптимізації остеорегенерації, у тому числі з урахуванням вікових особливостей пацієнта, залишається актуальним напрямком розвитку сучасних методів лікування в ор На підставі одержаних нових знань щодо вікових особливостей репаративного остеогенезу при дисрегенераторних порушеннях на його різних стадіях, запропоновано інноваційний підхід оптимізації регенерації кісткової тканини з використанням для заповнення кісткових дефектів алоімплантатів, насичених PRP, із додатковою стимуляцією шляхом її локального введення на 7-у добу після пошкодження. Розроблено та захищено патентом України на винахід № 108813 новий спосіб виготовлення біоматеріалу з кісткової тканини, на основі якого створено різні варіанти біоінженерних конструкцій (ало– та ксенокістка у поєднанні з PRP, перевірені в експериментальних умовах для пластики кісткових дефектів. Розроблено методику отримання алогенного кісткового імплантаційного матеріалу «ОстеоМатрикс Ситенко Алогенний» («ОМС-А»), яку захищено патентами України на винахід № 119699 та № 119700. Розроблений спосіб дегідратації кісткової тканини надав даному матеріалу суттєві переваги в практичному використанні над існуючими аналогами. Упроваджено в клінічну практику розроблену методику використання створених алогенних кісткових імплантатів «ОМС-А» у комбінації з PRP у пацієнтів із сотарною кістковою кистою та фіброзною дисплазією довгих кісток кінцівок. Це покращило результати хірургічного лікування пацієнтів із зазначеною патологією. Дата реєстрації 2025-04-28 Додано в НРАТ 2025-04-28 Закрити