Реєстраційний номер
0525U000254, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор філологічних наук
Дата захисту
09-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Проза Бруно Шульца. Антропологія. Поетика. Наратологія
Здобувач
Маторіна Наталя Михайлівна, Кандидат філологічних наук
Керівник Сухарєва Світлана Володимирівна
Опонент Радишевський Ростислав Петрович
Опонент Малиновський Артур Тимофійович
Опонент Набитович Ігор Йосипович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Опис
Прозопис Бруно Шульца проаналізовано крізь призму новітніх сучасних стратегій світової літературознавчої думки кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст.; визначено роль теоретичних досліджень аналітичної антропології в літературознавстві щодо розуміння особливостей і механізму функціонування прози Шульца в контексті «довгих хвиль культури», з перспективи епох, а також продуктивності застосування тих чи тих теоретичних досліджень як засобу (пере)прочитання шульцівських прозових творів; запропоновано придатні для дослідження концепції щодо аналізу шульцівського дискурсу в теоретичному, просопографічному й історико-літературному вимірах. Рівень достовірності, вірогідності, ступінь дискусійності тієї чи тієї проблеми, яка потрапила в коло дослідження, з’ясовано завдяки проведенню спеціальних соціологічних або наукометричних тощо досліджень. Уперше з’ясовано і презентовано всі, зокрема й найновіші, напрями сучасних шульцологічних досліджень: 1) розвідки про власне творчу спадщину Шульца; 2) аналіз різноманітних наробіток-досліджень про Шульца; 3) шульцознавчі студії «навколо Шульца»; 4) шульцознавчі праці коригувального спрямування; 5) антишульцівські розважання (нечисленні за кількістю публікацій). Запропоновано авторське тлумачення мистецько-національної, професійної, дидактико-педагогічної ідентифікації Бруно Шульца як дотепер дискусійних проблем завдяки оновленню, систематизації, у певний спосіб коригуванню, структуризації та узагальненню відповідної інформації. Реконструйовано просопографічну біограму про навчання й педагогічну діяльність Бруно Шульца у Дрогобицькій гімназії, здебільшого з опертям на матеріали, збережені у фондах Центрального державного історичного архіву України (м. Львів), Державного архіву Львівської області, повідомлення міської преси Дрогобича за життя знаного педагога. Представлено систему «шульцівських» літературознавчих термінів антропонімічного спрямування, з’ясовано місце й розкрито їх роль у подальшому розвиткові сучасного шульцознавства; оприлюднено пробні словникові статті «Словника шульцівських літературознавчих термінів». Запропоновано літературно-критичну рецепцію прозових творів Бруно Шульца (анти)шульцівського спрямування, з’ясовано місце й розкрито роль таких студій в онтологізації прозопису Бруно Шульца. Продемонстровано стрижневу роль перекладів шульцівської прози (зокрема українськомовних) у трансляції глибинних антропологічних кодів шульцівських літературно-художніх творів. Простежено особливості (не)автобіографічної прози Бруно Шульца, шульцівського (авто)наративу, (авто)нарації, (авто)тематизації. З’ясовано еволюційний зміст шульцівських категорій тілесності, оніричного простору й інших антропологічних аспектів нарації як потужного підґрунтя безперервного оновлення, ревізії раніше оприлюднених рецепцій прозової спадщини митця. Схарактеризовано концептуальну сферу-систему Галичина як текстуальний проєкт у співвідношенні взаємовпливів між Галичиною і галицьким письменником Бруно Шульцом. Визначено маркери позиції авторки дослідження щодо сприйняття шульцівського дрогобицького тексту як симбіозу польського, єврейського, українського тощо культурних обширів, як взаємодії та перетинів культурних контекстів, цитат і алюзій. Обґрунтовано надзвичайно потужну роль розпорошених по всіх прозових шульцівських творах численних інтермедіальних вкраплень (література ↔ живопис, фотомистецтво, архітектура, скульптура, філателія; музика; театр, пантоміма, кіномистецтво тощо) у творенні шульцівського тексту, підтексту, проблематики, формуванні ідей, концепцій та образів, інтонаційності тощо. Обґрунтовано актуальність і перспективність досліджень творчої спадщини Бруно Шульца у сходознавчому ракурсі, зокрема китайському та японському. Відкориговано низку неточностей чи навіть фактуальних помилок у працях науковців про Шульца, дотичних до проблематики наукової праці. «Засигналізовано» найновішу й найактуальнішу низку проблем теоретичного, просопографічного й історико-літературного спрямування, у той чи той спосіб дотичних до проблематики, яка студіюється у пропонованій науковій праці, щодо перспективних напрямів її дослідження. Здобуті результати сприятимуть подальшій ґрунтовній «розгерметизації» багатоманітної творчої спадщини Бруно Шульца, всебічному, розгорнутому осмисленню й фундаментальному, проникливому розумінню та активній популяризації непересічної особистості та незглибимого творчого доробку польськомовного письменника галицького літературного пограниччя першої половини ХХ ст. Бруно Шульца.
Дата реєстрації
2025-05-16
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-16 / 2026-07-22
