Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000263, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 11-06-2025 Статус Захищена Назва роботи ВIТАМIН D, ПОЛIМОРФIЗМИ ГЕНА ЙОГО РЕЦЕПТОРА ПРИ НИЗЬКОРОСЛОСТI У ДIТЕЙ: КЛIНIКО- ГЕНЕТИЧНЕ ДОСЛIДЖЕННЯ Здобувач Ризничук Мар’яна Олександрівна, Кандидат медичних наук Опонент Гончарова Ольга Аркадіївна Опонент Марушко Юрій Володимирович Опонент Урбанович Аліна Мечиславівна Рецензент Спринчук Наталя Андріївна Рецензент Попова Вікторія Василівна Рецензент Орленко Валерія Леонідівна Опис Об’єкт дослідження – дефіцит гормону росту, ідіопатична низькорослість, синдром біологічно неактивного гормону росту та низькорослість на тлі затримки внутрішньоутробного розвитку у дітей. Мета дослідження: підвищення ефективності медичної допомоги дітям із різними формами низькорослості на підставі вивчення взаємодії вісі гормон росту/інсуліноподібний чинник росту1/вітамін D та аналізу поліморфізмів гена VDR (BsmI, Taql, та Apal) та COLІA1 (+1245 G/T) та прогнозування ризику розвитку даної патології. Методи дослідження – для виконання поставлених завдань використано загальноклінічні, антропометричні, радіоімунологічні, молекулярногенетичні, біохімічні, імунохемілюмінесцентні, інструментальні, статистичні Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі вперше проаналізовано стан вісі ГР/ІПЧР¬1 у дітей віку із різними формами низькорослості, а саме: дефіцитом гормону росту, ідіопатичною низькорослістю, синдромом біологічно неактивного гормону росту та низькорослістю на тлі затримки внутрішньоутробного розвитку залежно від забезпечення організму віт. D. Також вперше проаналізовані окремі поліморфізми гена VDR та COL1A1 у таких пацієнтів. Встановлено, що у переважної більшості дітей (90,44%), із затримкою росту виявлено гіповітаміноз D. Так, у пацієнтів із ДГР траплявся дефіцит віт. D у 45,2% пацієнтів, а недостатність мала місце у 40,5% дітей; у осіб з ІПН дефіцит віт. D виявлений у 48,8% випадків, а недостатність – у 39,0%; у дітей із низькорослістю на тлі ЗВУР дефіцит віт. D становив 25,0%, а недостатність траплялася у 75,% пацієнтів; у осіб із СБНГР виявлено дефіцит віт. D у 47,1%, а недостатність мала місце у 41,2% дітей. Показано, що за умов поєднання дефіциту віт. D та ДГР виникає прямий кореляційний зв’язок між: ІПЧР-1 та стимульованим рівнем ГР, віт. D та стимульованим рівнем ГР. За умов недостатності віт. D та ДГР виявлено прямий значимий кореляційний зв’язок, середньої сили, між ІПРЧ-1 та базальним рівнем ГР. За умов поєднання ІПН та дефіциту віт. D виявлено 36 прямі, значимі кореляційні зв’язки між: ІПЧР-1 та стимульованим рівнем ГР; віт. D та стимульованим рівнем ГР та ІПЧР-1 та віт. D. Все це вказує на наявність взаємозв’язку вісі ГР/ІПЧР-1 та рівня віт. D, тобто більший гіповітаміноз D супроводжується сильнішою залежністю показників, що вивчалися. Вперше показано, що ризик розвитку ДГР достовірно підвищувався за наявності поліморфізмів гена VDR, а саме: наявності трьох гетерозиготних поліморфізмів (BsmI: G/А (OR=2,98; 95%СІ 1,20-7,37; р Практичне значення отриманих результатів. Встановлено, що у більшості пацієнтів із низькорослістю існує гіповітаміноз віт. D різного ступеня, що вказує на обов’язкове визначення вмісту вітаміну D в крові за наявності даної патології. Вперше доведено, що діти із наявністю поєднання гетерозиготних поліморфізмів гена VDR BsmI та TagI та ApaI мають вірогідно високий ризик розвитку дефіциту ГР, що необхідно враховувати при консультуванні сімей із низькорослістю. Вперше виявлено, що у пацієнтів із наявністю патологічного гомозиготного поліморфізму BsmI (А/А) або гетерозиготного поліморфізму BsmI (G/А) у поєднанні із гетерозиготним поліморфізмом TagI (Т/С) існує високий ризик розвитку ІПН, що необхідно враховувати при діагностиці даної патології. Доведено, що наявність у низькорослих дітей поєднання патологічних поліморфізмів гена VDR, а саме BsmI (А/А) та TaqI (С/С) може вказувати на наявність СБНГР, що доцільно враховувати при підозрі на дану патологію та використовувати як допоміжний засіб у діагностиці. Встановлено, що у пацієнтів із ЗВУР існує високий ризик розвитку низького росту за умов наявності патологічного поліморфізму гена VDR, а саме BsmI (А/А), що необхідно враховувати при народженні дітей із даною патологією для прогнозування розвитку затримки росту в пацієнтів та раннього адекватного лікування. 39 Вперше в Україні встановлено, що у популяції обстежених дітей на наявність поліморфізму+1245 G/T (rs1800012) гена COLІA1 лише 2,21% осіб є носіями патологічного гомозиготного поліморфізму G/G. Носіями гетерозиготного поліморфізму G/T є 33,09% пацієнтів із різними формами низькорослості, які мають дефіцит віт. D, що потребує вчасної корекції останнього для профілактики остеопорозу в дорослому віці. Ступінь впровадження: Результати дослідження впроваджено в роботу лікувальних закладів України: поліклінічне відділення ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), КНП «Хмельницька міська дитяча лікарня» (м. Хмельницький), КНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» (м. Чернівці), ТОВ «МАК-МЕДИК» Чернівецької області, КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи впроваджені у Технології «Спосіб визначення ризику розвитку соматотропної недостатності у дітей з низькорослістю», Технології «Спосіб визначення ризику розвитку ідіопатичної низькорослості у дітей з відставанням в рості». Галузі використання: ендокринологія Дата реєстрації 2025-05-22 Додано в НРАТ 2025-05-22 Закрити