Search academic texts

Information × Registration Number 0525U000272, Doctoral dissertation Status Доктор економічних наук Date 05-06-2025 popup.evolution e Title Economics of land use planning: theory, methodology, practice Author Liudmyla A. Hunko, Кандидат економічних наук popup.opponent Iryna V. Koshkalda popup.opponent Olena V. Lazarieva popup.opponent Oksana I. Drebot Description Встановлено, що землевпорядкування як система в широкому розумінні є складовою частиною суспільного способу виробництва, який проявляється як соціально-економічний процес регулювання земельних відносин та організації використання й охорони земель і функціонує як інституція. Обґрунтовано, що економіка землевпорядкування – це наука, яка вивчає відносини людей у процесі розроблення та реалізації документації із землеустрою щодо пошуку, узгодження інтересів і прийняття ефективних рішень із планування використання та охорони земель й інших природних ресурсів (землекористування) та організації території землеволодінь і землекористувань, відносин власності на землю для виробництва матеріальних благ і послуг в умовах унікальності й обмеженості земельних ресурсів, зниження трансакційних витрат на послуги для максимального задоволення постійно зростаючих потреб людини та збереження і відтворення родючості земель. У процесі проведення досліджень удосконалено теоретико-методологічні засади розвитку економіки землевпорядкування як процесу нормування взаємодії екології та економіки землекористування в системі сталого (збалансованого) розвитку. У процесі дослідження розроблено логічно-змістовну схему (архітектоніку) структурних елементів інституціонального механізму формування сталого землекористування методом землевпорядкування, де формування його цілей перебуває під визначальним впливом соціально-економічних та екологічних потреб суспільства (людини), які безпосередньо й опосередковано пов’язані із закономірностями і принципами сталого (збалансованого) землекористування. До основних напрямів розвитку економіки системи землевпорядкування віднесено: 1) удосконалення системи землевпорядкування як базової основи екологізації та капіталізації землекористування; 2) методичні засади оцінки ефективності проєктних рішень щодо землевпорядних заходів з раціоналізації землекористування; 3) оцінка ефективності основних проєктних рішень у землевпорядній документації. Розроблено рамкову систему вимірювання зростання екологізації та капіталізації землекористування, яка характеризується напрямами оцінки та показниками: 1) екологічна та ресурсна ефективність економіки землекористування: ресурсна ефективність – ефективність використання землі та інших природних ресурсів, вуглецева й енергетична ефективність, забезпечення багатофакторної продуктивності; 2) земельні й екологічні активи: екологічні фактори ризику для землекористування, екологічні фактори ризику для здоров’я людини, екосистемні послуги та екологічні блага; 3) економічні можливості й інструменти політики: технології та інновації, екологічні товари і послуги, регулювання та управління; 4) соціально-економічний контекст і параметри зростання: капіталізація землекористування, продуктивність та економічний обіг земельного капіталу, зайнятість, доходи, соціально-демографічні параметри. Розроблено критерії оцінки та показники ефективності планувальних землевпорядних заходів, що реалізовуються на регіональному і територільному рівнях залежно від складових елементів підсистеми землевпорядкування та функцій, які вони виконують. Запропоновано здійснювати оцінку інтегрального рівня суспільної (соціально-економічної) ефективності основних проєктних рішень у схемах землеустрою на регіональному рівні за рівнем викидів/поглинання СО^2, рівнем ефективності землекористування за його інтенсивністю та капіталізацією землекористування за зміною його вартості. Розроблено методичний підхід щодо інтегральної оцінки ефективності основних проєктних рішень у комплексноному плані територіально-просторового розвитку землекористування. Розроблено методичний підхід щодо оцінки ефективності основних проєктних рішень (на прикладі диверсифікації структури посівних площ) у проєктах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (на прикладі корпорації «Украгротех»), яка показує, що при зростанні коефіцієнта екологічної стабільності із 0,16 до 0,43 землекористування переходить зі стадії нестабільного у стадію стабільно нестійкого, умовно чистий дохід збільшується на 2 023,6 тис. грн за зростання рентабельності на 17,3 %. Registration Date 2025-05-26 popup.nrat_date 2025-05-26 Close