Реєстраційний номер
0525U000366, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
30-09-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ
Здобувач
Тарасюк Тетяна Василівна, Кандидат медичних наук
Консультант Іоффе Олександр Юлійович
Опонент Фелештинський Ярослав Петрович
Опонент Грубник Володимир Володимирович
Опонент Копчак Костянтин Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
1. Робота є комплексним науковим дослідженням оцінки результатів хірургічного лікування та якості життя хворих з вентральними грижами (ВГ), у результаті проведення якого одержано нові наукові дані: при проведенні експериментального дослідження вперше встановлено, що інтраабдомінальне розміщення композитної сітки демонструє мінімальні ознаки запальної відповіді оточуючих тканин в зоні імплантації протезу на всіх періодах спостереження (14, 30, 90 доба) у щурів, а також не виявлено статистично значимої відмінності між рівнем утворення злук на поверхні імпланту від виду антиадгезивного покриття (ААП), що контактує з вісцеральною очеревиною. Вперше виявлено, що композитні сітки з двостороннім ААП можуть провокувати утворення сером у ранньому післяопераційному періоді. Вперше встановлено, що міцність фіксації сітки до черевної стінки є співставимою при ушиванні дефекту апоневрозу та без його ушивання в умовах моделювання інтраабдомінальної пластики (intraperitoneal on lay mesh - ІРОМ), але слабшою за міцність неушкодженого мʼязево-апоневротичного шару черевної стінки в експерименті на кролях. Визначено критерії вибору методу хірургічного лікування ВГ: ширина грижового дефекту ( 4 см, 4 – 10 см, 10 см), вік пацієнта ( 65 або 65 років), згода або відмова від виконання герніопластики з використанням лапароскопічного методу, згода або відмова від введення ботулотоксину типу А (БТА) в мʼязи передньої черевної стінки в передопераційному періоді у пацієнтів з дефектом апоневрозу 10 см. Розроблено алгоритм вибору методу хірургічного лікування ВГ. Розроблено та удосконалено методи ушивання грижових дефектів при лапароскопічній герніопластиці. Вперше розроблено спосіб лікування вентральних гриж великих розмірів за допомогою введення 100 Од БТА в м´язи передньої черевної стінки, що дозволило відмовитись від відкритих методів герніопластики з сепарацією компонентів черевної стінки у пацієнтів з грижами 10 см. При порівнянні лапароскопічних та відкритих методів герніопластики встановлено, що частота розвитку рецидиву при виконанні відкритої за методикою sublay та лапароскопічної за методикою ІРОМ протезуючих герніопластик є співставною. Вперше встановлено, що неушивання дефекту апоневрозу у порівнянні з ушиванням у пацієнтів з ВГ віком 65 років при лапароскопічній герніопластиці ІРОМ не призводить до зростання загальної кількості ускладнень та не підвищує відсоток розвитку рецидиву грижі, але скорочує тривалість виконання операції. Вперше встановлено, що впровадження лапароскопічної герніопластики за методикою ІРОМ з ушиванням грижі демонструє достовірно вищу задоволеність пацієнтом вигляду передньої черевної стінки в порівнянні з іншими методами лапароскопічної герніопластики (ІРОМ без ушивання дефекту та ІРОМ+). Встановлено, що сероми достовірно переважають серед інших ускладнень при грижах розміром 4 см. Доведено, що статистично значущої різниці в частоті розвитку сером на фоні збільшення розміру грижового дефекту, а також при порівнянні результатів лапароскопічної та відкритої герніопластик не має. Вперше розроблено протокол для швидкого відновлення пацієнта після герніопластики (ERAS) та доведена його ефективність шляхом проведення субʼєктивної (анкетування) та обʼєктивної (лабораторна оцінка рівня інтерлейкіну-6 та С-реактивного білка) оцінки інтенсивності больового синдрому в ранньому післяопераційному періоді. Виявлено, що використання протоколу ERAS достовірно не вплинуло на тривалість перебування пацієнта в стаціонарі після виконання лапароскопічної герніопластики, але його впровадження дозволило суттєво знизити інтенсивність системної запальної відповіді. Вперше встановлено, що застосування БТА в передопераційному періоді дозволило реалізувати ERAS протокол в повному обсязі у пацієнтів з ВГ великих розмірів ( 10 см).
Дата реєстрації
2025-08-21
Додано/оновлено в НРАТ
2025-08-21 / 2026-07-03
