Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000403, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 14-10-2025 Статус Захищена Назва роботи Особливості пуринового диcметаболізму та його зв’язок з гормонально-метаболічними порушеннями у хворих на цукровий діабет 1 і 2 типу (патогенез, клініка, аспекти діагностики, лікування та профілактики) Здобувач Черняєва Анна Олександрівна, Кандидат медичних наук Опонент Юзвенко Тетяна Юріївна Опонент Пашковська Наталія Вікторівна Опонент Урбанович Аліна Мечиславівна Рецензент Кобиляк Назарій Миколайович Рецензент Михальчишин Галина Петрівна Рецензент Кондратюк Віталій Євгенович Опис На основі вивчення поширеності асимптоматичної гіперурикемії (ГУ) і її зв’язку з компонентами метаболічного синдрому (МС) на рівні випадкової популяційної вибірки (ВПВ), комплексного аналізу пуринового метаболізму (ПМ) і структури пуринового дисметаболізму у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 та 2 типу, і зв’язку ГУ з інсулінорезистентністю (ІР) та виразністю суглобового синдрому у хворих на первинну хронічну подагру (ПХП) представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми діабетології, а саме: розширення уявленнь щодо щільності інтеграції ГУ в кластер факторів ризику порушень глюкозного гомеостазу (ПГГ), пов’язаних з МС, на рівні ВПВ, механізмів формування ГУ у хворих на ЦД 1 та 2 типів та її впливу на клінічний перебіг захворювання і розвиток мікро- і макросудинних ускладнень на підґрунті встановлення зв’язків ГУ з проявами ІР, дисфункцією вісцеральної жирової тканини, параметрами глюкозного гомеостазу (ГГ), хронічного системного запалення і активністю перекисного окислення ліпідів обґрунтувано підходи до пацієнт-орієнтованої корекції ГУ та вторинної і третинної профілактики подагри у хворих на ЦД 1 і 2 типу з урахуванням модулюючого впливу вікового фактору, абдомінального ожиріння, ІР, наявності діабетичної хвороби нирок (ДХН) і високого кардіоваскулярного ризику (КВР). Встановлено клініко-біохімічний патерн, притаманний хворим на ЦД 2 типу з високим рівнем активності ксантиноксидази крові. З’ясовано патогенетичне значення ДХН у формуванні ГУ у хворих на ЦД 1 типу. Доведено патогенетичну роль порушення гломерулярної фільтрації у зниженні ренальної екскреції сечової кислоти, що пояснює формування гіперпродуктивно-гіпоекскреторного і гіпоекскреторного типів ГУ у хворих на ЦД 1 типу, та зниження канальцієвої секреції сечової кислоти внаслідок тубулоінтерстиціального пошкодження у формуванні ГУ у хворих на ЦД 2 типу. Оцінено прогностичну значущість цистатину С як маркера доклінічної стадії ДХН у хворих на ЦД 2 типу з ГУ. Виділено клінічні фенотипи коморбідності, які відображають особливості патофізіологічних процесів, що лежать в основі розвитку ГУ у представників ВПВ, які можуть бути використані для стратифікації особ з ГУ в групи ризику з метою застосування пацієнт-орієнтованих заходів первинної і вторинної профілактики подагри в популяції. Розширено уявлення, щодо причинно-наслідкового зв’язку між ІР і ГУ у хворих на ЦД, що може бути використано для розробки програм по модифікації способу життя, корекції ІР і ГУ та підбору адекватних режимів інсулінотерапії і пероральної цукрознижувальної терапії. Встановлено значення ГУ як виключно фактору ризику інциденту подагри, а не сурогатного маркеру для її діагностики. Доведено позитивний вплив своєчасної і адекватної корекції ГУ і хронічного запалення у хворих на ПХП на традиційні фактори ризику і зниження КВР. Обгрунтовано доцільність оцінки компонентів МС поряд з оцінкою 10-річного КВР в рутинній клінічній практиці для стратифікації хворих на ПХП, які потребують модифікації способу життя і/або диференційованих підходів до медикаментозного лікування. Відібрано кластер розрахункових індексів з найбільшим внеском в варіабельність сироваткової концентрації сечової кислоти, які можуть використовуватися в рутинній клінічній практиці для оцінки виразності ІР у хворих на ЦД 1 і 2 типу з ГУ, які значуще корелюють з класичними «інсуліновими» індексами і параметрами стану ПМ. Запропоновано синергічну комбінацію магнію оротату дегідрату, менахінону-7 та холекальциферолу, яка проявляє уратзнижувальну активність, сприяє зниженню рівня інсулінемії, виразності ІР, атерогенного потенціалу плазми та покращенню стану глікемічного контролю і може використовуватися в комплексі заходів, передбачених для вторинної профілактики ГУ і подагри у хворих на ЦД 2 типу. Доведено, що у хворих на ЦД 2 типу із супутньою ГУ слід надавати перевагу цукрознижувальним лікарським засобам з вторинною уратзнижувальною активністю (метформін, інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2 і аналог глюкагоноподібного пептиду-1), високий профіль безпеки яких доведено в багатьох клінічних дослідженнях. Використання метаболічно нейтральних похідних оротової кислоти (магнія оротат) надає додаткові клініні і метаболічні переваги в комплексній терапії у хворих на ЦД 2 типу з супутньою ГУ. Дата реєстрації 2025-09-22 Додано в НРАТ 2025-09-22 Закрити