Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000412, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 30-09-2025 Статус Захищена Назва роботи Гендерно-вікові особливості коронарного шунтування та профілактика обумовлених ними ускладнень Здобувач Журба Олег Олександрович, Кандидат медичних наук Опонент Довгань Олександр Михайлович Опонент Габрієлян Артур Володимирович Опонент Руденко Сергій Анатолійович Опис У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми в галузі серцево-судинної хірургії щодо визначення потенційних гендерно-вікових відмінностей у пацієнтів з ішемічної хворобою серця (ІХС) при проведенні коронарного шунтування (КШ) для оптимізації профілактики ускладнень. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в Україні: розширено теоретичне уявлення щодо потенційних медико-соціальних та медико-біологічних факторів ризику розвитку ІХС з урахуванням гендерно-вікових характеристик пацієнтів; встановлено гендерно-вікові відмінності у частотах коморбідної патології, яка безпосередньо могла вплинути на вибір хірургічної тактики забезпечення реваскуляризації міокарду та на результат хірургічного лікування в цілому; на підставі визначення частоти розраховано індекс коморбідності Чарльсона (ССІ) та відповідний індекс з поправкою на вік (СА-ССІ) з метою встановлення взаємодії окремої супутньої патології, яка підсилюється дією хірургічної травми та обумовлює різний спектр ускладнень при оперативних втручаннях підвищуючи періопераційну летальність; встановлено асоціативні зв’язки соціально-економічного статусу (з урахуванням віку і статі) з модифікуючими факторами способу життя пацієнтів, що можуть бути пов’язані з ризиком розвитку ускладнень при проведенні КШ; встановлено кількісні та анатомічні особливості ураження коронарним стенозуючим атеросклерозом з урахуванням статті та віку пацієнтів даної вибірки; визначено повноту реваскуляризації міокарда з урахуванням гендерно-вікових особливостей; установлено асоціативний зв’язок у пацієнток-жінок між розвитком інтраопераційних ускладнень і повнотою реваскуляризації, зазначене вказує, що у жінок в яких провести реваскуляризацію у повному обсязі не вдалося ризик виникнення інтраопераційних ускладнень зростав у 2,68 рази, (OR=2,68); встановлені асоціативні зв’язки повноти проведеної реваскуляризації та ризику розвитку ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. У осіб в яких реваскуляризації проведена не у повному обсязі ризик розвитку ускладнень у ранньому післяопераційному періоді достовірно підвищується: у чоловіків у 4,32 рази, у жінок у 15,55 разів. Теоретичне значення отриманих результатів полягає у суттєвому доповненні до вирішення теоретичних положень у галузі серцево-судинної хірургії щодо проблеми визначення потенційних гендерно-вікових відмінностей у пацієнтів з ІХС при проведенні КШ з метою оптимізації профілактики післяопераційних ускладнень. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підгрунттям в удосконаленні показів до диференційованого підходу проведення КШ з урахуванням гендерно-вікових відмінностей пацієнтів, що сприяло: встановленню особливостей у розподілі суттєвих факторів серцево-судинного ризику з медико-соціальної та медико-біологічної груп у пацієнтів різних вікових груп з урахуванням статі, які мають вплив на ефективність проведення КШ; науково-обґрунтовано проведеднння розрахунку ССІ та відповідного СА-ССІ, що необхідно враховувати при плануванні методу реваскуляризації міокарду у зв’язку з взаємодією окремої патології, яка підсилюється дією хірургічної травми та обумовлює різний спектр ускладнень при оперативних втручаннях збільшуючи періопераційну летальність; створено та впроваджено у практичну діяльність покроковий алгоритм дій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та атріовентрикулярною блокадою (АВБ) в похилому віці. У дослідження увійшли пацієнти з ІХС яким виконано КШ на працюючому серці за період 2015 – 2021 рр. на базі двох провідних кардіохірургічних центрів України: Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» та комунального неприбуткового підприємства «Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради». Загальна кількість вибірки становила n=3674 особи. В дослідження увійшли пацієнти, як чоловічої так і жіночої статі, середній вік яких становив 60,6 ± 0,8 років. Пацієнтів-чоловіків було – 83,3 % (n = 3061), середній вік становив 60,0 ± 0,9 років, а пацієнток-жінок – 16,7 % (n = 613), середній вік яких становив 63,4 ± 1,9 років. Дизайн дослідження побудований в залежності від належності до вікової групи пацієнта відповідно до нової класифікації ВООЗ. З метою порівняльного аналізу всі учасники дослідження поділені на чотири вікові групи: група №1 -молоді люди (n = 108, середній вік - 40,5 ± 4,7); група №2 – середній вік (n = 1732, середній вік - 54,5 ± 1,2); група №3 похилий вік (n = 1654, середній вік - 66,4 ± 1,2) та група №4 - пацієнти старшого похилого віку (n = 180, середній вік - 77,1 ± 2,2). Дата реєстрації 2025-09-24 Додано в НРАТ 2025-09-24 Закрити